Що таке ревматизм? Чим він небезпечний та як запобігти його розвитку

Ревматизм це системне запальне захворювання сполучної тканини, що розвивається через деякий час після захворювань, спричинених респіраторною стрептококовою інфекцією. Найчастіше при ревматизмі відбувається ураження серцево-судинної системи (ревмокардит) і суглобів (ревматичний поліартрит). З оглядом на поширеність цього захворювання серед дітей та підлітків, можливість переходу у хронічну форму з рецидивуючим перебігом і небезпечні наслідки важливо знати все про ревматизм, причини його виникнення, ознаки та способи профілактики.

Хто найчастіше хворіє на ревматизм

Білки, які містять молекули стрептококів А-типу, подібні до білків, з яких складається сполучна тканина. Тому антитіла, що виробляє імунна система для боротьби зі стрептококовою інфекцією, через деякий час можуть атакувати власні тканини організму та спричинити ревматизм. Найчастіше ревматизм вперше діагностують у дітей та підлітків 5-15 років, бо вони більш вразливі до стрептококової інфекції. Але не в усіх людей, що перенесли стрептококову ангіну, скарлатину чи інші захворювання, спричинені стрептококовою інфекцією, розвивається ревматизм, необхідна наявність додаткових факторів, що обумовлюють гіперімунну реакцію організму на інфекцію.

До факторів, що підвищують ризик гострого ревматизму та його рецидивів, відносяться:

• генетична схильність, випадки ревматизму в близьких родичів;
• наявність інших аутоімунних захворювань;
• проживання в умовах великого скупчення людей (казарми, притулки, гуртожитки), що сприяє поширенню інфекції;
• несприятливі соціально-побутові умови, зокрема, підвищена вологість та низька температура повітря у приміщеннях;
• переохолодження;
• неповноцінне харчування, брак вітамінів і мінералів у раціоні.

Що болить при ревматизмі

З глибокої давнини та до XVIII сторіччя ревматизмом називали виключно захворювання суглобів, і серед широких верств населення досі збереглися такі уявлення (тому люди часто питають, що таке ревматизм ніг але навіть не здогадуються, що існує ревматизм серця). Насправді існують різні форми ревматизму, ревматичний поліартрит – друга за поширеністю після ревмокардиту форма. Взагалі при ревматизмі можуть страждати:

• серце, його середня та внутрішня оболонка, клапани;
• великі суглоби кінцівок (біль і запалення часто мігруючі, вражають то одні, то інші суглоби);
• нервова система;
• шкіра;
• очеревина;
• легені;
• слизові оболонки інших внутрішніх органів.

Артралгія (суглобові болі) часто є найбільш вираженим проявом ревматизму, тому хворий може просто не помічати інших симптомів. Зазвичай біль у суглобах поєднується з іншими ознаками їх запалення (набряк, почервоніння, обмеження руху), але іноді відчувається тільки біль без інших проявів артриту. На болі в області серця скаржаться не всі пацієнти, деякі відчувають лише дискомфорт, до типових проявів також відносяться задишка та прискорене серцебиття. Хоча у дітей ревматизм має більш тяжкий перебіг, чимало юних пацієнтів скаржиться не на дискомфортні відчуття в області серця, а на підвищену втомлюваність. Болі в грудях (в області легень) та у животі при ревматизмі виникають зрідка, але варто пам’ятати про можливість таких проявів.

Окрім больових синдромів ревматизм у дітей може проявлятись ураженнями нервової системи (мимовільні посмикування м’язів, нестійка хода, порушення почерку, емоційна лабільність, надмірна вразливість) та шкіри (блідо-рожеві висипання у формі тонких обідків, кілець, що не сверблять і не випинаються над поверхнею шкіри).

Якщо будь-які з цих проявів, окремо чи в комплексі, з’являються через 1-3 тижні після перенесеної стрептококової інфекції, коли загальне самопочуття вже нормалізувалось, варто звернутись до лікаря та пройти обстеження. Фахівець знає, як виявити ревматизм, які аналізи для цього здати.

Який перебіг має ревматизм

Ревматизм може мати гострий та хронічний перебіг. Гострим називають ревматизм, що розвивається вперше. Одним із його типових проявів зазвичай є підвищення температури, тому у зарубіжній літературі замість терміну «ревматизм» використовують визначення «гостра ревматична лихоманка». Гострий ревматизм може мати різну тривалість:

• у 75% пацієнтів – до 6 тижнів;
• у 90% – до 12 тижнів;
• у 5% – понад 6 місяців.

Відповідь на питання, чи можна вилікувати ревматизм, ствердна, при вчасно розпочатому лікуванні гострого ревматизму та дотриманні режиму прогноз досить сприятливий. Але гострий ревматизм може завершитися не тільки одужанням, але й переходом у хронічну форму. Ризик такого переходу вище у людей з тривалим перебігом первинної гострої атаки, а також якщо протягом 2 місяців з моменту одужання хворий знов заражається стрептококовою інфекцією.

Хронічний ревматизм (його ще називають зворотнім) має рецидивуючий хвилеподібний перебіг з періодичними загостреннями. Їх частота залежить від того, наскільки постраждало серце при первинній ревматичній атаці, та від наявності факторів, що підвищують ризик захворювання на стрептококову інфекцію, спричиняють її тяжкий перебіг. Повторний епізод ревматизму зазвичай розвивається протягом 5 років після первинного, якщо цього не сталося, розвиток хронічного ревматизму малоймовірний.

Чим небезпечний ревматизм?

Якщо гострий ревматизм може минути без ускладнень, то при хронічному перебігу їх розвиток неминучий, та зростає з кожною повторною ревматичною атакою. Серед ускладнень ревматизму є інвалідизуючі захворювання та небезпечні для життя стани, для корекції деяких з них необхідна операція на серці. Зокрема, ревматизм загрожує такими ускладненнями:

• тромботичні ураження кровоносних судин (тромбози глибоких вен, тромбоемболія легеневої артерії);
• серцева недостатність, що при тривалому перебігу ревматизму переходить у хронічну форму;
• формування набутих вад серця;
• інфекційний ендокардит (поліпозно-виразкове запалення внутрішньої оболонки серця), що загрожує тромбозами судин інших внутрішніх органів внаслідок того, що скупчення мікроорганізмів поширюються з кровотоком.

Небезпека значною мірою підвищується внаслідок хибного уявлення, що таке ревматизм і як його лікувати. Чимало людей вважає його захворюванням опорно-рухового апарату та шукає рекомендації, як побороти ревматизм за допомогою різноманітних розтирань та компресів, прийому нестероїдних протизапальних. Таке лікування може полегшити симптоми артриту та навіть допомогти зовсім його позбутися, але аж ніяк не впливає на причину ревматизму та не допомагає запобігти ускладненням на серце. Ревматичний артрит (не плутати з ревматоїдним!) має доброякісний перебіг та зазвичай не призводить до незворотних змін суглобів. Значно більш небезпечним є запальний процес у серцевих оболонках і клапанах, а його зупинити за допомогою НПЗЗ неможливо, необхідна комплексна терапія.

Профілактика ревматизму

Первинна профілактика ревматизму зводиться до попередження захворювань, викликаних стрептококовою інфекцію, та їх повноцінного лікування. Складові первинної профілактики:

• зміцнення імунітету, повноцінне харчування, здоровий спосіб життя;
• уникнення місць значного скупчення людей;
• виключення контактів з хворими на стрептококову ангіну, скарлатину та подібні інфекційні захворювання;
• медичне спостереження за дітьми, батьки яких хворіють/хворіли на ревматизм, вразливі до стрептококових інфекцій;
• покращення соціально-побутових умов;
• регулярна санація вогнищ інфекції при хронічному перебігу респіраторних захворювань;
• ранній початок лікування ангін та інших захворювань верхніх дихальних шляхів, викликаних стрептококовою інфекцією;
• проведення антибіотикотерапії мінімум протягом 10 днів.

З метою профілактики рецидивів чи їх ранньої діагностики та попередження ускладнень усі пацієнти, що перенесли гострий ревматизм, підлягають диспансерному спостереженню. Також проводиться сезонна (навесні та восени) або цілорічна щомісячна медикаментозна профілактика стрептококових інфекцій. У період відсутності активних проявів ревматичного процесу показане санаторно-курортне лікування. Харчування має повністю забезпечувати потребу у білках, вітамінах та мінералах, а вживання солі, простих вуглеводів, насичених жирів варто обмежити. Тривалість проведення вторинних профілактичних заходів залежить від того, чи супроводжувався первинний ревматизм ураженням серця, та від тяжкості такого ураження. Пацієнтам, що перенесли операцію на серці, показана довічна профілактики ревматизму.

Ревматизм – підступна хвороба, що може проявлятися різними наборами симптомів, маскуватися під інші захворювання. Всупереч поширеній думці, основна небезпека ревматизму полягає в ураженні не суглобів, а серця. Без своєчасної діагностики, адекватної терапії та вторинної профілактики, що має проводитись тривалий час, ревматизм може призвести до розвитку хронічної серцевої недостатності, набутих вад серця та інших небезпечних ускладнень. Якщо через пару тижнів після перенесеної стрептококової інфекції починають турбувати тахікардія, задишка, дискомфортні відчуття в області серця, болі в суглобах, необхідно якнайшвидше звернутися до лікаря, який призначить обстеження та порекомендує, як лікувати ревматизм, якщо цей діагноз підтвердиться.

Список літератури

1. Gewitz M. H., Baltimore R. S., Tani L. Y., et al: Revision of Jones criteria for the diagnosis of acute rheumatic fever in the era of Doppler echocardiography: A scientific statement from the American
2. Heart Association // Circulation. 2015. Vol. 131(20). P. 1806–1818.
3. Madden S.U. Update on acute rheumatic fever // Can.Fam.Physician. — 2009. — Vol. 55. — 475-478.
4. Stollerman G.H. Rheumatic feverin the 21 st centery // Cin. Infect. Dis. — 2009. — Vol. 33. — P. 806-814
5. Auwaerter P. Acute Rheumatic Fever // Johns Hopkins ABX Guide, The Johns Hopkins University. — 2022.