Бурсит ліктьового суглоба

Бурсит ліктьового суглоба – найпоширеніший різновид бурситу (запалення бурси – навколосуглобової синовіальної сумки). Найчастіше при ліктьовому бурситі запальний процес розвивається в підшкірній сумці ліктьового відростка, рідше – в променеплечовій або міжсухожильній, які розташовані глибше. Бурсит ліктя супроводжується потовщенням стінок синовіальної сумки та надлишковим скупченням рідини всередині, в залежності від особливостей перебігу може проявлятися болями різної інтенсивності, набряком, обмеженням рухливості руки в ліктьовому суглобі.

Основні причини появи бурситу ліктьового суглоба

Бурсит на лікті може бути асептичним або інфекційним:

• асептичний ліктьовий бурсит найчастіше провокують повторювані перевантаження при одноманітних рухах рук або тривалій опорі на лікті, мікротравми, зазвичай пов'язані з професійною діяльністю;
• причиною асептичного посттравматичного бурситу ліктьового суглоба зазвичай стає сильний удар ліктя при падінні на нього або ударі;
• причиною того, що опух лікоть, також можуть бути різні види артриту (ревматоїдний, подагричний), системні аутоімунні захворювання (системний червоний вовчак);
• інфекційний бурсит може розвинутися внаслідок проникнення інфекції через пошкоджені м'які тканини навколо ліктя (відкриті рани, гнійники) або занесення з потоком крові, лімфи з іншого вогнища.

Гнійний бурсит може бути первинним (при інфікованих відкритих ранах) або вторинним (ускладнення гострого або хронічного асептичного бурситу). Хронічний бурсит ліктьового суглоба може бути результатом гострого запального процесу, але іноді з самого початку бурсит має слабо виражену симптоматику, типову для хронічної форми.

Ознаки бурситу ліктя

При бурситі ліктя симптоми можуть варіюватися в залежності від того, в якій з трьох сумок розвинувся запальний процес, від перебігу запального процесу (гострий, підгострий або хронічний) та від характеру ексудату (серозний, геморагічний, гнійний). Симптоми гострого бурситу:

• основна візуальна ознака гострого бурситу підшкірної сумки – поява на лікті ґулі. При ураженні променеплечової або міжкістної сумок ґуля на лікті може не утворюватись;
• асептичний гострий бурсит ліктьового суглоба проявляється припухлістю, локальнимнабряком і почервонінням шкіри, помірними болями та обмеженням рухливості. Можливе підвищення загальної температури тіла до субфебрильних значень;
• при гнійному бурситі ліктьового суглоба болі інтенсивні, смикаючі, розпираючі, гіперемія та набряклість ліктя швидко наростає, підвищується місцева температура. Відзначається виражене обмеження рухливості, рука в лікті злегка зігнута, повністю зігнути або випрямити її не вдається;
• гнійний інфікований бурсит ліктьового суглоба крім вираженого локального больового синдрому проявляється симптомами загальної інтоксикації – нездужання, слабкість, підвищення температури, головні болі.

Хронічний бурсит ліктьового суглоба в стадії ремісії має свої особливості симптоматики:

• на ранній стадії проявляється незначним обмеженням рухливості руки в суглобі;
• при прогресуванні захворювання, розвитку фіброзного бурситу, утворенні кальцифікатів обмеження рухливості стає вираженим і стійким;
• болі відчуваються переважно при рухах, тиску на лікоть;
• забарвлення шкіри зазвичай нормальне, але можливий темний, синюшний відтінок;
• при промацуванні можна виявити флюктуюче (тремтяче, таке що коливається) утворення м'якої, тугоеластичної або пружної консистенції, іноді з твердими локальними включеннями (кальцинатами, петрифікатами) всередині. При пальпації ця пухлина на лікті не болить.

Діагностика бурситу ліктьового суглоба

Складові діагностики бурситу ліктьового суглоба:

• опитування пацієнта, збір анамнезу;
• огляд з пальпацією, проведенням рухових проб;
• за показаннями – інструментальна діагностика. Для діагностики бурситу підшкірної сумки ліктьового відростка зазвичай досить фізикального огляду, при ураженні променеплечової, міжсухожильної сумок може призначатися МРТ або УЗД;
• при підозрі на інфікований бурсит ліктьового суглоба виконується пункція бурси з подальшим лабораторним і бактеріологічним дослідженням рідини. При гнійному бурситі виконується бакпосів з антибіотикограмою;
• при підозрі на специфічний інфекційний бурсит або бурсит на тлі аутоімунного, метаболічного порушення показані консультація профільних фахівців (фтизіатра, венеролога або ревматолога) та проведення призначених ними аналізів.

Методи лікування бурситу ліктя

При ліктьовому бурситі лікування може проводитися консервативними та оперативними методами. Лікування гострого асептичного бурситу ліктьового суглоба здійснюється хірургами в амбулаторних умовах, при гнійному може бути показана госпіталізація в хірургічний стаціонар. Консервативне лікування хронічного бурситу ліктьового суглоба здійснюють травматологи, оперативне – хірурги.

Консервативні методи лікування бурситу ліктьового суглоба

Консервативне лікування бурситу ліктьового суглоба включає в себе:

• немедикаментозну терапію для зменшення навантаження на лікоть і усунення набряклості – підйом ліктя на рівень серця та вище, дотримання спокою, накладення тугої пов'язки, носіння ортезів-налокітників, прикладання холоду;
• медикаментозну терапію нестероїдними протизапальними (місцевими та системними), знеболюючими, антибіотиками;
• при інтенсивному больовому синдромі – блокади кортикостероїдів і анестетиків.

Оперативні методи лікування бурситу ліктя

Хірургічна маніпуляція або операція при бурситі ліктьового суглоба показана при тяжкому перебігу гнійного запального процесу або хронічному захворюванні:

• якщо діагностовано гнійний бурсит ліктьового суглоба, операція не завжди необхідна, але може виконуватися хірургічна маніпуляція – пункція бурси з аспірацією запальної рідини та промиванням розчинами медикаментів;
• більш інвазивне втручання – розтин сумки та дренування порожнини;
• висічення сумки (видалення бурситу ліктьового суглоба) показане при асептичному хронічному бурситі, який не піддається консервативному лікуванню, особливо з утворенням кальцифікатів (вапняних солей) або спайок. Після висічення бурси рану вшивають, встановлюють дренаж, зверху накладають пов'язку, що давить.

Відновлення після лікування бурситу ліктя

Після купірування гострого запального процесу або зняття швів після операції з видалення суглобової сумки (виконується через 10-14 днів) починається період реабілітації. На цьому етапі лікування застосовуються:

• УВЧ та інші фізіотерапевтичні процедури;
• ЛФК для розробки суглоба, подолання тугорухливості;
• масаж;
• кінезіотейпування для поступового відновлення амплітуди рухів без надмірного навантаження на суглоб.

З метою профілактики ліктьового бурситу рекомендується:

• використовувати ортези, бандажі, налокітники, тейпи для зниження навантаження на ліктьові суглоби та навколосуглобові структури, захисту ліктів від травм;
• своєчасно лікувати ревматичні та інфекційні захворювання, здійснювати антисептичну обробку відкритих ран в області ліктя;
• нормалізувати обмін речовин, зміцнювати імунітет.

Переваги лікування бурситу ліктьового суглоба в клініці Тайм+

У клініці Тайм+ у Києві можна пройти діагностику, повний курс консервативного лікування бурситу ліктьового суглоба та відновлення після хірургічного лікування:

• проводиться диференційна діагностика ліктьових бурситів різної етіології, що дозволяє реалізувати індивідуальний підхід до лікування;
• пацієнти можуть скористатися послугами кваліфікованих ортопедів-травматологів, ревматолога;
• застосовуються сучасні методи лікування та реабілітації пацієнтів з бурситом ліктьового суглоба – блокади, ін'єкції аутоплазми, пролотерапія, кінезіотейпування;
• реабілітолог розробляє персональний комплекс вправ для відновлення рухливості ліктьового суглоба та контролює правильність їх виконання;
• здійснюється моніторинг стану пацієнта, відповідно до результатів якого до схеми терапії, реабілітації вносяться корективи;
• вартість послуг конкурентна.

Список літератури

1. Cea-Pereiro, J.C., Garcia-Meijide, J., Mera-Varela, A. and Gomez-Reino, J.J. (2001) A comparison between septic bursitis caused by Staphylococcus aureus and those caused by other organisms. Clinical Rheumatology 20 (1), 10-14.
2. Ho, G. Jr. and Su, E.Y. (1981) Antibiotic therapy of septic bursitis. Its implication in the treatment of septic arthritis. Arthritis and Rheumatism 24 (7), 905-911.
3. Ho, G. Jr., Tice, A.D. and Kaplan, S.R. (1978) Septic bursitis in the prepatellar and olecranon bursae: an analysis of 25 cases. Annals of Internal Medicine 89(1), 21-27.
4. Jaffe, L. and Fetto, J, F. (1984) Olecranon bursitis. Contemporary Orthopaedics 8, 51-54.
5. McAfee, J.H. and Smith, D.L. (1988) Olecranon and prepatellar bursitis. Diagnosis and treatment. Western Journal of Medicine 149 (5), 607-610.
6. McFarland, E.G., Mamanee, P., Queale, W.S. and Cosgarea, A.J. (2000) Olecranon and prepatellar bursitis: treating acute, chronic, and inflamed. The Physican and Sportsmedicine 28 (3), 40-52.