Кокцигодинія (біль у куприку)

Кокцигодинія – патологічний стан, що виникає при різних захворюваннях або ідіопатичний, основним симптомом якого є стійкий, тривалий біль в області куприка. Це один із проявів анокуприкового больового синдрому, для якого також характерні болі в області заднього проходу та промежини.

Симптоми та ознаки кокцигодинії

Основні прояви кокцигодинії – болі в куприку та прямій кишці, характер, тривалість та інтенсивність яких може варіюватися. Можливий як тупий, так і гострий біль у куприку. Іноді відчувається постійний, монотонний, ниючий або переймоподібний, пульсуючий біль, іноді раптово виникає різкий колючий, ріжучий біль, який також несподівано зникає. Біль в куприку зазвичай виникає без видимої причини, може посилюватися, зменшуватися, зникати при зміні положення тіла.

Для анокуприкового больового синдрому характерні такі прояви:

• біль у куприку при сидінні, особливо на жорсткій поверхні, відхиленні тулуба назад посилюється, в положенні лежачи слабшає;
• біль в куприку при вставанні та в положенні стоячи виражений меншою мірою, ніж при сидінні, але сильніше, ніж в положенні лежачи;
• при тиску на куприк біль в ньому та в задньому проході посилюється;
• часто біль віддає в сідниці, геніталії, промежину, крижі, може поширюватися по внутрішній та задній поверхні стегон до колін;
• при ходьбі біль зазвичай посилюється, що призводить до формування специфічної ходи – рухи дуже обережні, повільні, людина пересувається в напівзігнутому положенні дрібними кроками, нібито утримує між ногами якийсь предмет;
• іноді відзначається посилення болю при дефекації та ослаблення, зникнення після спорожнення кишечника, але приблизно у половини пацієнтів будь-яка залежність виникнення болю та її інтенсивності від дефекації відсутня;
• можливе посилення болю при статевому акті, в жінок в період менструації;
• біль може локалізуватися переважно в області куприка (кокцигодинія), прямої кишки (прокталгія) або бути розлитим (тяжкість і дискомфорт в області куприка, болісні відчуття в прямій кишці, біль між куприком і заднім проходом);
• прокталгія частіше виникає ночами, напади тривають від чверті до півгодини, можуть супроводжуватися спазмами в кишечнику;
• больовий синдром може супроводжуватися вегетативними проявами – посиленим потовиділенням, спазмом судин, блювотою, діареєю;
• при хронічній кокцигодинії розвиваються різні психоемоційні порушення – депресія, дратівливість, зниження працездатності, можливі розлади сну.

При концигодинії симптоми можуть періодично зникати та поновлюватися, зазвичай захворювання носить хронічний характер, часто з сезонними загостреннями. Спровокувати загострення можуть переохолодження, фізичне або емоційне перенапруження, стрес.

Причини болю в куприку

Болі в куприку та задньому проході можуть бути симптомом різних патологій, серед галузей медицини, які займаються вивченням причин кокцигодинії, неврологія та вертебрологія, травматологія й ортопедія, проктологія, урологія та гінекологія, онкологія та інші. Можливі причини стійких болів у куприку:

• його травми, забої, переломи;
• у жінок – ускладнені пологи, травми крижово-куприкового суглоба при проходженні родовими шляхами великого плоду;
• запальні процеси в органах малого таза (проктологічні, урологічні, гінекологічні захворювання);
• операції на органах малого таза;
• ураження спинного мозку та його оболонок;
• захворювання нижнього відділу хребта, артрит крижово-куприкового зчленування, утворення в ньому кальцифікатів;
• запалення куприкового нерва та верхніх нервів куприкового сплетення;
• вроджені патології розвитку та набуті, посттравматичні ортопедичні патології малого тазу;
• доброякісні та злоякісні новоутворення крижово-куприкової області, а також поширення в неї метастазів;
• судинні патології, які призводять до порушення кровопостачання куприкового та пресакрального нервових сплетінь.

Також існує ідіопатична кокцигодинія – первинний больовий синдром, зв'язок якого з патологічними процесами в тканинах крижово-куприкової області, органах малого таза не простежується. Можливо, це психосоматичне захворювання.

На кокцигодинію частіше страждають жінки та люди, зайняті сидячою роботою.

Діагностика кокцигодинії

При кокцигодинії діагностика починається з опитування, уточнення характеру болю, частоти, тривалості, обставин виникнення (посилення) та зникнення (ослаблення). Також проводиться збір анамнезу, інформації про перенесені та наявні запальні, ортопедичні та інші захворювання, травми та операції, у жінок вивчається історія вагітності та пологів. Також обов'язково проводяться огляд з пальпацією в колінно-ліктьовий позиції, ректальне пальцеве обстеження та виконання низки рухових проб. Лікар відстежує прояви больового синдрому при тиску на різні точки, дотику до них, виконанні певних рухів, зміні положення тіла. Все це в поєднанні з даними анамнезу дозволяє встановити найбільш ймовірну причину анокуприкового больового синдрому. Подальші дослідження проводяться для виявлення або виключення різних органічних патологій, диференціальної діагностики. Можуть призначатися:

• аноскопія, ректороманоскопія для виявлення або виключення патологій прямої кишки;
• жінкам – консультація гінеколога та бімануальне обстеження на гінекологічному кріслі;
• рентгенологічне дослідження, КТ крижово-куприкового відділу хребта, кісток тазу, тазостегнових суглобів для виявлення слідів травм, патологій кісткової тканини;
• при необхідності візуалізації стану м'яких тканин, виявлення набряку може призначатися МРТ;
• УЗД органів малого таза;
• лабораторні аналізи для виявлення маркерів запального процесу.

Обов'язковою складовою діагностики конкцигодинії є неврологічне обстеження. Консультації інших фахівців (уролога, гінеколога, проктолога, ортопеда-травматолога, ревматолога, онколога, психотерапевта) призначаються за показаннями. Якщо не вдається встановити причину болю в куприку, ставиться діагноз ідіопатична кокцигодинія.

Що включає лікування болю в куприку

При ідіопатичній кокцигодинії лікування виключно симптоматичне, спрямоване на полегшення болю, якщо кокцигодинія є наслідком іншого захворювання, крім симптоматичної терапії проводиться етіотропна, спрямована на лікування основної патології.

Зазвичай проводиться консервативне лікування кокцигодинії, найбільш ефективне поєднання методів медикаментозної та немедикаментозної терапії:

• медикаментозна терапія – системний прийом і ректальне введення НПЗЗ для полегшення болю. Можливе виконання ін'єкційних блокад (при недостатній ефективності НПЗЗ), призначення міорелаксантів (при надмірному напруженні м'язів);
• фізіотерапія – ультразвук( фонофорез), ЧЕНС та інші процедури;
• нейром'язовий, міофасціальний масаж, при патологіях хребта – лікувальний масаж спини з елементами мануальної терапії;
• виконання комплексу вправ для полегшення болю, корекції ортопедичних патологій, які є причиною кокцигодинії, а також для профілактики її ускладнень, пов'язаних з неправильним розподілом осьового навантаження на хребет, подолання патологічних стереотипів;
• при підозрі на психосоматичну природу болю або розвитку депресивних, фобічних невротичних розладів через хронічний больовий синдром проводиться курс психотерапії, фармакотерапії психотропними препаратами.

При серйозних травмах куприка та недостатній ефективності консервативної терапії проводиться хірургічне лікування – повне або часткове видалення куприка, фіксація його верхівки до крижової кістки.

Ефективне лікування кокцигодинії в клініці Тайм+

У клініці Тайм+ можна пройти неврологічне обстеження, яке є обов'язковою складовою діагностики при болях у куприку. Обстеження проводиться лікарями-неврологами експертного рівня, що дозволяє з високою точністю здійснити диференціальну діагностику ідіопатичної кокцигодинії та інших видів болю в куприку:

• лікар визначає перелік додаткових обстежень і консультацій, які доцільно пройти, вибирає тактику лікування;
• крім консультації невролога можна отримати консультацію ортопеда-травматолога, ревматолога, клінічного психолога, психіатра;
• в процесі лікування також об'єднуються зусилля різних фахівців – невролога, реабілітологів, психотерапевта;
• по можливості (якщо відома причина болю) проводиться не тільки симптоматична, але й етіопатогенетична терапія;
• поряд з традиційними методами терапії кокцигодинії застосовуються інноваційні. Наприклад, пролотерапія (подразнююча терапія), ефективна при стійких больових синдромах, які не піддаються корекції іншими методами. Якщо кокцигодинія пов'язана з ортопедичними патологіями, може проводитися ін'єкційна терапія захворювань суглобів і хребта препаратами аутоплазми;
• також застосовуються різні методи немедикаментозної терапії та фізичної реабілітації – різні техніки масажу, ЛФК, фізіотерапія;
• проводиться терапія психосоматичного анокуприкового больового синдрому, який зазвичай погано піддається корекції.

Список літератури

1. Osman Hakan Gunduz, Savas Sencan, Ozge Kenis-Coskun. Pain Relief due to Transsacrococcygeal Ganglion Impar Block in Chronic Coccygodynia: A Pilot Study//Pain Med. 2015 Jul;16(7):1278-81. doi: 10.1111/pme.12752. Epub 2015 Mar 20.
2. Capar B., Akpinar N., Kutluay E., Mujde S.,Turan A. Coccygectomy in patients with coccydynia// Acta orthopaedica et traumatologica turcica, 2007. – Vol. 41, No. 4. – P.227 -280.
3. Feldbrin Z., Singer M., Keynan O., Rzetelny V., Hendel D. Coccygectomy for intractablecoccygodynia // Israel medical association journal, 2005. – Vol. 7. – P. 160 – 162.
4. Mitra R., Cheung L., Perry P. Efficacy of fluoroscopically guided steroid injectionsin the management of coccydynia // Pain Physician, 2007. – No 10. – P. 775-778.
5. Nam Hyun Kim, Kyung Soo Suk. Clinical and radiological differences between traumaticand idiopathic coccygodynia // Yonsei medical journal, 1999. – Vol. 40, No. 3. – P. 215– 220.
6. Pambakian H., Smith M. A. Glomus tumours of the coccygeal body associated with coccydynia // The journal of bone and jointsurgery, 1981. –Vol. 63-B, No. 3. – P. 424– 426.