Вальгусна деформація стопи

Вальгусна деформація – поширений різновид деформацій стоп, викривлення осі стопи, яке супроводжується її «завалюванням» всередину та порушенням амортизаційної функції. При вальгусній деформації середня частина стопи та внутрішній край п'яти опускаються, п'ята розгортається назовні, нормальне взаємне розташування переднього, середнього та заднього відділів стопи порушується. Вальгусна деформація стопи у дорослих частіше проявляється у формі ізольованого вальгусного відхилення першого пальця (Hallux valgus).

Симптоми вальгусної деформації стопи

Вальгусна деформація стоп у дітей проявляється характерними змінами, які помітні при зовнішньому огляді:

• дитина спирається на підлогу всією поверхнею стопи, її звід сплощений;
• п'ята торкається опори внутрішнім краєм, відхиляється назовні;
• передній відділ стопи відведений щодо заднього, пальці дивляться вбік;
• внутрішні (медіальні) щиколотки випинаються, зовнішні (латеральні) згладжуються, западають;
• відзначається Х-подібна, або вальгусна деформація ніг – при змиканні щиколоток п'яти знаходяться на відстані одна від одної, а при змиканні ніг у колінах відстань між внутрішніми поверхнями щиколоток становить не менше 4-5 см. Якщо опустити від середньої частини ікри прямовис, виявиться, що п'ята зміщена в сторону (назовні) від цієї вертикальної лінії;
• при ходьбі дитина спирається на внутрішню сторону стопи, човгає, хода невпевнена.

Для дітей більш характерна плоско вальгусна деформація стоп з опусканням середнього відділу стопи та викривленням заднього, зміни в передньому відділі менш виражені. При розвитку вальгусної деформації в старшому віці (30+) на перший план виходить поперечно-розпластана деформація переднього відділу із зовнішнім відхиленням великого пальця. Симптоми наростають поступово:

• перший палець відхиляється в бік інших, а його плюснефаланговий суглоб випинається в протилежну сторону, поступово на бічній поверхні суглоба формується кісткова мозоля;
• ортопедична патологія супроводжується подологічними проблемами – утворюються натоптиші з боку підошви, потовщення м'яких тканин між першим і другим пальцями, а також з боку суглоба, що випинається, часто розвивається онхіокриптоз (врослий ніготь);
• під тиском великого пальця відбувається молоткоподібна деформація другого, третього, іноді четвертого пальців ноги;
• при прогресуванні вальгусної деформації часто приєднуються симптоми бурситу або артрозу плюснефалангового суглоба 1 пальця.

Крім зовнішніх ознак вальгусна деформація стопи проявляється больовим синдромом і швидкою стомлюваністю ніг. На ранній стадії болі в стопі відчуваються після ходьби, стояння, з часом стають постійними. Часто крім болю в різних відділах стопи відзначається хворобливе напруження м'язів гомілки, можливі судоми. Через порушення амортизуючої функції стопи зростає навантаження на вищерозміщені відділи, можливий розвиток гонартрозу, коксартрозу, захворювань хребта.

Причини вальгусної деформації стоп

Вальгусна стопа у дітей може бути вродженою патологією, пов'язаною з порушенням форми та розташування кісток стопи (вертикальне положення таранної кістки, один із проявів синдрому Едвардса), укороченням ахіллового сухожилля. Але частіше викривлення стопи розвивається на 10-12 місяці життя, коли дитина пробує ходити, та є наслідком недосконалості сухожильно-зв'язкового апарату, гіпотонуса м'язів. Можливі причини таких порушень:

• вроджена сполучнотканинна дисплазія;
• рахіт;
• ослабленість внаслідок недоношеності, внутрішньоутробної гіпотрофії, частих простудних, бронхолегеневих захворювань у дитинстві;
• нейром'язові захворювання – ДЦП, поліомієліт, полінейропатія (спастична та паралітична форми);
• тривале перебування кінцівки в гіпсі після травми гомілки, стопи.

Ризик вальгусної деформації стоп зростає, якщо дитина занадто рано стає на ніжки, має зайву вагу, починає ходити в м'якому взутті, яке погано фіксує стопу. Іноді вальгусна деформація розвивається внаслідок неправильного лікування плоскостопості, така форма називається гіперкорекційною.

Вальгусна стопа у дорослих може формуватися з таких причин:

• надмірне навантаження на стопи у людей з плоскостопістю (вагітність, різкий набір ваги);
• травми стопи або верхніх відділів ноги. Внаслідок травми можлива одностороння вальгусна деформація ноги;
• порушення постави (статична деформація);
• ослаблення зв'язок внаслідок змін гормонального фону;
• тривалі порушення тонусу м'язів;
• носіння тісного, вузького взуття, взуття на високих підборах.

Діагностика

1. Опитування, збір анамнезу.
2. Комплексне фізикальне обстеження ортопедом-травматологом, в тому числі загальний візуальний огляд, вивчення постави та ходи, подоскопія (огляд підошовної частини стоп), пальпація стоп і м'язів гомілок.
3. Плантографія – вивчення відбитків стоп.
4. Подометрія – вимірювання висоти та довжини стопи, обчислення їх співвідношення.
5. Рентгенографія стоп під навантаженням, в 3 проекціях.
6. МРТ, КТ стоп, УЗД судин, лабораторні аналізи (для виключення або виявлення супутніх захворювань).
7. Якщо вальгусна деформація стоп є наслідком нейром'язових захворювань, гормонального дисбалансу, показана консультація невролога, ендокринолога.

Методи лікування вальгусної деформації стоп

У дітей при вальгусній деформації стопи лікування проводиться переважно консервативними методами. Хірургічне втручання показане тільки при важких вроджених патологіях (вертикальна таранна кістка, вкорочення ахіллового сухожилля).

Для дорослих з діагнозом вальгусне викривлення стопи лікування консервативними методами найчастіше є малоефективним, потрібна операція, після якої обов'язкове носіння спеціального взуття. При ізольованому вальгусному відхиленні великого пальця легкого ступеня можливе проведення терапевтичного лікування.

Терапевтичне лікування вальгусної деформації у дорослих і дітей включає:

• підбір зручного ортопедичного взуття;
• виготовлення індивідуальних ортопедичних устілок та інших ортопедичних виробів (вкладиші, супінатори, міжпальцеві валики);
• при вальгусному відхиленні великого пальця – носіння ортеза;
• при больовому синдромі – медикаментозна терапія НПЗЗ, за показаннями – блокади кортикостероїдів;
• різні фізіотерапевтичні процедури;
• масаж стоп;
• ЛФК.

План лікування спастичної та паралітичної вальгусної деформації розробляється за участю невролога.

Профілактика

Основні заходи профілактики набутої вальгусної деформації стоп у дитини:

• профілактика рахіту, простудних захворювань, вакцинація від поліомієліту;
• виконання пасивної гімнастики, масажу, зміцнення м'язів;
• контроль ваги;
• відмова від спроб передчасно поставити дитину на ніжки;
• підбір для дитини, яка починає ходити, зручного взуття на стійкій підошві.

Методи профілактики вальгусной деформації стопи у дорослих:

• регулярні огляди у ортопеда, рання діагностика та лікування плоскостопості;
• носіння взуття з натуральних матеріалів з супінаторами, ортопедичних устілок;
• відмова від тісного, короткої взуття, взуття на шпильці, каблуці висотою більше 7 см;
• гігієна праці, обмеження навантаження на ноги, попередження травм;
• контроль ваги, недопущення ожиріння;
• своєчасна корекція ендокринних патологій.

Лікування вальгусной деформації стопи в клініці Тайм – переваги

У клініці Тайм+:

• проводиться комплексна діагностика для визначення форми, ступеня вальгусної деформації стоп та її причини;
• план лікування розробляється в індивідуальному порядку;
• проводиться корекція ортопедичних, неврологічних та ендокринних патологій, які призводять до вальгусного викривлення стоп, а також комплексне лікування можливих ускладнень такого викривлення – бурситів, артрозів, п'яткової шпори;
• можна отримати консультацію щодо профілактики вальгусної деформації стоп;
• пацієнти після хірургічної корекції вальгусної деформації можуть пройти реабілітацію.

Список літератури

1. Арслангереєв Арсен Імамутдінович, Циндріна Альона Володимирівна КОМПЛЕКСНА ТЕРАПІЯ ПРИ ВАЛЬГУСНІЙ ДЕФОРМАЦІЇ СТОПИ // Проблеми Науки. 2021. №7 (164).
2. Донський А. В. Лікування плоско-вальгусних деформацій стоп із вертикальним положенням таранної кістки // Медичний вісник Північного Кавказу. 2009. №1.
3. А. А. А. Карданов. Хірургічна корекція деформацій стоп. - Медпрактика-м, 2016.
4. Isham, S. Процедура Reverdin-Isham для корекції hallux abducto-valgus - процедура дистальної остеотомії плюсничної кістки / S. Isham // Clin. Podiatr. Med. Surg. - 1991. - № 8. - Р. 81-94