Лікування цукрового діабету в Києві

Цукровий діабет – поширене ендокринне захворювання, порушення обміну речовин, при якому відзначається підвищення концентрації глюкози в крові (гіперглікемія). Спочатку порушується засвоєння глюкози та вуглеводний обмін, що тягне за собою порушення білкового та ліпідного обміну. Цукровий діабет (ЦД) входить до переліку захворювань, поширеність яких стрімко зростає з кожним роком, і рання діагностика діабету є актуальним завданням, оскільки багато пацієнтів звертаються до лікаря тільки на стадії ускладнень.

Типи цукрового діабету

Існує 2 основних типи цукрового діабету:

• ЦД 1-го типу, інсулінозалежний, пов'язаний з порушенням функції підшлункової залози та руйнуванням її клітин, відповідальних за вироблення інсуліну. Через дефіцит інсуліну глюкоза не засвоюється, це призводить до схуднення. Цей тип цукрового діабету ще називають ювенільним, оскільки він зазвичай проявляється в молодому віці;
• ЦД 2-го типу, інсуліннезалежний, більш поширений. На ранній стадії вироблення інсуліну відповідає нормі, але чутливість рецепторів до цього гормону порушена (інсулінорезистентність). Тому тканини не використовують інсулін за призначенням і не засвоюють глюкозу. Її рівень в крові підвищується, бета-клітини підшлункової залози намагаються виробити більше інсуліну для її утилізації та з часом виснажуються, розвивається дисфункція підшлункової залози та дефіцит інсуліну. Цей тип цукрового діабету в основному розвивається в старшому віці, після 40 років, часто поєднується з ожирінням.

Також існує безліч специфічних типів цукрового діабету різної етіології. Особливий різновид – гестаційний діабет, який розвивається на пізніх термінах вагітності. Хоча підвищення рівня глюкози в крові вагітних є тимчасовим (транзиторним), його необхідно коригувати для профілактики ускладнень при пологах і гіпоглікемії плоду.

Причини діабету

Причини цукрового діабету 1 і 2 типу розрізняються. Інсулінозалежний цукровий діабет – це порушення аутоімунної природи, як правило, генетично обумовлене. Аутоімунна реакція, яка призводить до руйнування та дистрофії бета-клітин підшлункової залози, може бути спровокована такими причинами:

• штучне вигодовування немовлят, раннє переведення на коров'яче молоко або суміші;
• вірусні інфекції;
• фіброз, кальциноз, пухлина підшлункової залози;
• гіпоксія клітин підшлункової залози внаслідок порушення кровопостачання при атеросклерозі, крововиливах;
• хімічна, лікарська, алкогольна інтоксикація;
• травматичне пошкодження підшлункової залози;
• невстановлені зовнішні фактори.

Схильність до діабету 2 типу також спадково обумовлена, існує безліч факторів ризику розвитку цього захворювання:

• ожиріння, незбалансоване харчування;
• часті стреси;
• вік старше 40 років;
• безсоння та надлишок сну (понад 12 годин на добу);
• гіподинамія.

Симптоми цукрового діабету

Як проявляється цукровий діабет, залежить від його типу та від стадії. Симптоми цукрового діабету 1 і 2 типу багато в чому схожі:

• сухість у роті, спрага, яку неможливо вгамувати;
• часті рясні сечовипускання (поліурія), у дітей – нічний енурез;
• сухість шкіри, шкірний свербіж;
• головні болі, запаморочення, загальна слабкість, порушення сну, дратівливість, надмірна стомлюваність;
• різні порушення стану шкіри та придатків – уповільнене ранозагоювання, тріщини, доброякісні новоутворення, гнійники та грибкові ураження, ламкість нігтів;
• оніміння тканин, парестезії, судоми.

На початку розвитку цукрового діабету в пацієнтів відзначається посилений апетит, при діабеті 1 типу він поєднується з дистрофією м'язової та жирової тканини, швидким схудненням. Для хворих на цукровий діабет 2 типу, навпаки, характерний набір ваги.

Якщо розвивається інсуліннезалежний цукровий діабет, симптоми тривалий час можуть бути слабовираженими, для цього типу захворювання характерне досить повільне прогресування. Діабет 1 типу може стрімко прогресувати та призводити до небезпечного ускладнення – кетоацидозу (високої концентрації кетонових тіл у крові). При цьому дихання хворого стає глибоким і частим, може відчуватися запах ацетону, розвивається нудота та блювота, на щоках з'являється рум'янець, який незабаром змінюється синюшністю, артеріальний тиск падає, а пульс частішає, можливе порушення свідомості та кома. Діабет 2 типу на стадії декомпенсації також може ускладнюватися комою.

Крім гострих ускладнень (різних видів коми) цукровий діабет 1 і 2 типу загрожує численними хронічними ускладненнями, серед яких:

• трофічні виразки, насамперед на ногах;
• порушення зору;
• порушення кровообігу, які можуть призвести до інфаркту, інсульту;
• ниркова недостатність.

Діагностика діабету

Діагностика цукрового діабету починається зі збору анамнезу, уточнення симптомів. Пацієнтам з групи ризику (несприятлива спадковість, діабетогенний спосіб життя) рекомендується регулярно проводити низку лабораторних аналізів навіть при відсутності симптомів, з метою скринінгу. Основні складові діагностики діабету – різні лабораторні аналізи:

• на рівень глюкози в крові;
• на глікований гемоглобін (виконується для первинної діагностики та динамічного спостереження за пацієнтами з діагностованим ЦД);
• глюкозотолерантний тест – рівень глюкози оцінюється натщесерце та через 2 години після їжі;
• на концентрацію глюкози та інсуліну в одній порції крові натще з обчисленням індексу інсулінрезистентності (HOMA-IR);
• на антитіла до бета-клітин підшлункової залози (основний інструмент диференціальної діагностики цукрового діабету 1 і 2 типу);
• на С-пептид (непрямий показник продукції інсуліну);
• аналізи сечі на глюкозу, кетонові тіла («на ацетон»), креатинін, сечовину.

Також можуть призначатися УЗД органів черевної порожнини, ЕКГ, офтальмологічні обстеження, додаткові аналізи для діагностики ускладнень цукрового діабету.

Лікування цукрового діабету

Лікування діабету починається з визначення типу та стадії захворювання. При цукровому діабеті 1 типу лікування без інсуліну на сьогоднішній день неможливо, хоча розробляються експериментальні методики відновлення функції підшлункової залози (ДНК-вакцина, терапія стовбуровими клітинами). Але основний та поки незамінний метод – інсулінотерапія. Її схема розробляється в індивідуальному порядку, зазвичай застосовується режим багаторазових ін'єкцій, протягом дня вводяться препарати інсуліну з різною тривалістю дії.

Дози та схема часто коригуються, основне завдання лікаря – навчити пацієнта:

• ведення «щоденника діабету»;
• методів моніторингу рівня глюкози в крові (використання глюкометра);
• принципів самостійного підбору оптимальної дози препарату, розрахунку хлібних одиниць (ХО) в порції їжі. Дозу інсуліну короткої, ультракороткого дії (ці препарати вводяться перед їжею) щоразу підбирають з урахуванням вмісту вуглеводів у продуктах харчування. Дози інсуліну тривалої дії, який вводиться 1-2 рази на добу, зазвичай коригуються раз на 5-7 днів з урахуванням результатів аналізів;
• методів швидкої самодопомоги при розвитку гіпоглікемії (з'їсти, випити щось солодке – цукор, глюкозу, льодяник, солодкий сік).

Лікар з цукрового діабету (ендокринолог) може проводити планове зниження або підвищення дози інсулінотерапії за певними показаннями та правилами.

Крім інсулінотерапії при цукровому діабеті 1 типу лікування включає в себе:

• дієтотерапію;
• дозовані фізичні навантаження, які підбираються в індивідуальному порядку фахівцем з лікувальної фізкультури;
• медикаментозну терапію, спрямовану на профілактику ускладнень або їх корекцію (імуномодулюючі препарати, антидот-терапія тощо).

При діабеті 2 типу інсулінотерапія застосовується тільки в 15-20% випадків (при розвитку ускладнень, швидкій втраті ваги, недостатній ефективності інших методів лікування). Основні складові лікування діабету 2 типу:

• дієтотерапія, розробка раціону з оптимальним співвідношенням білків, жирів і повільних вуглеводів, максимальне обмеження вживання швидких, простих вуглеводів;
• нормалізація ваги, фізичні навантаження, ЛФК;
• за показаннями – терапія різними цукрознижувальними (гіпоглікемічними) препаратами;
• вітамінотерапія для компенсації втрати вітамінів з сечею;
• при наявності атеросклеротичних та інших супутніх захворювань – їх терапія.

Пацієнтам з ЦД 2-го типу також показаний моніторинг глюкози в крові, але в більшості випадків її щоденний контроль не є життєво необхідним, можна обмежитися регулярною здачею аналізів. При цукровому діабеті, асоційованому з ожирінням, може бути показане хірургічне втручання для зменшення об'єму шлунка, корекції метаболічних порушень.

Переваги лікування цукрового діабету в клініці Тайм+

У клініці Тайм+ веде прийом лікар-ендокринолог вищої категорії з досвідом роботи 35 років і стажуванням в зарубіжних клініках. Серед захворювань, які лікує цей фахівець, цукровий діабет 1 і 2 типу, метаболічний синдром, ожиріння:

• проводиться сучасне лікування цукрового діабету 2 типу і 1 типу, із застосуванням препаратів останнього покоління та відповідно до принципів доказової медицини;
• для кожного пацієнта розробляється індивідуальна схема терапії та проводиться регулярний моніторинг лабораторних показників для внесення коректив до неї;
• значна увага приділяється профілактиці ускладнень цукрового діабету, в тому числі неврологічних і ортопедичних патологій;
• фахівці з фізичної реабілітації підбирають індивідуальний комплекс вправ і види фізичної активності для корекції ваги та нормалізації загального тонусу пацієнтів з цукровим діабетом.

Список літератури

1. Алгоритмы специализированной медицинской помощи больным сахарным диабетом/ Под редакцией Дедова И.И., Шестаковой М.В., Майорова А.Ю. – 2017.
2. Kirkner R. M. NSAIDs Linked to Heart Failure Risk in Diabetes // Medscape. — 2022.
3. Busko M. More Type 2 Diabetes Deaths From Cancer Than Heart Disease // Medscape. — 2023.
4. American Diabetes Association: Preconception care of women with diabetes (Position Statement). Diabetes Care. 2002;25(Suppl.):82-4.
5. DeFronzo R. Insulin resistance, lipotoxicity, type 2 diabetes and atherosclerosis: the missing links. The laude Bernard Lecture 2009. Diabetologia. 2010;53(7):1270-87.
6. Storgaard H, Bagger JI, Knop FK, Vilsbøll T, Rungby J. Diabetic ketoacidosis in a patient with type 2 diabetes after initiation of sodium-glucose cotransporter 2 inhibitor treatment. Basic Clin Pharmacol Toxicol. 2016;118:168-70.