
Епікондиліт (лікоть тенісиста, гольфіста) — діагностика та лікування в Києві
Що таке епікондиліт. Медіальний і латеральний епікондиліт
Епікондиліт – дегенеративно-запальне захворювання опорно-рухового апарату з локалізацією запального процесу в сухожиллях передпліччя й оточуючих їх тканинах у місці кріплення сухожиль до надвиростків плечової кістки.
Нижній розширений кінець (дистальний епіфіз) плечової кістки складається з кісткового потовщення (виростка) та двох розташованих з боків від нього надвиростків, невеликих горбків, до яких кріпляться сухожилля м'язів:
- до латерального (зовнішнього) надвиростка – м'язів-розгиначів;
- до медіального (внутрішнього) – м'язів-згиначів і пронаторів.
Епікондиліт ліктьового суглоба може бути або латеральним, або медіальним, тобто запалення розвивається з боку одного з надвиростків.
Латеральний епікондиліт (лікоть тенісиста, тенісний лікоть) – це запалення в області зовнішнього надвиростка внаслідок перенапруження м'язів-розгиначів.
Таке перенапруження відбувається при частій грі в теніс, якщо тенісист не дотримується техніки удару, а також при виконанні робочих, побутових операцій, коли розігнуту в лікті та кисті руку доводиться тривалий час тримати навису, виконувати нею багаторазові рухи.
Латеральний епікондиліт – професійна хвороба садівників, теслярів, малярів, художників, кухарів, м'ясників, автослюсарів.
Медіальний епікондиліт (лікоть гольфіста) – запалення в області внутрішнього надвиростка. Запалення провокують постійні, повторювані навантаження на м'язи та сухожилля при виконанні багаторазових згинальних, обертальних рухів кистю.
«Лікоть гольфіста» – хвороба, типова не тільки для гравців у гольф і бейсбол, але й для плавців, фехтувальників, спортсменів, які займаються метанням, армреслінгом.
Також медіальний епікондиліт вважається професійним захворюванням мулярів, ковалів, швачок, офісних/надомних працівників, які часто набирають тексти на клавіатурі.
При систематичних перевантаженнях м'язів сухожилля, в які вони об'єднуються ближче до надвиростків, зазнають мікротравм. У них утворюються мікророзриви, цей процес супроводжується болями та запаленням. Тканина сухожиль в місцях розривів поступово заміщається сполучною тканиною, відбувається їх переродження, рубцювання. Рубцева тканина менш стійка до навантажень, частіше травмується, дегенеративно-запальний процес прогресує, порушуються функції сухожиль, м'язів і зв'язок, знижується м'язова сила, а лікоть, передпліччя болять все частіше та все сильніше.
Додаткові фактори ризику розвитку епікондиліту – вік старше 40 років, дисплазія сполучної тканини, вроджена слабкість зв'язок, порушення кровопостачання плеча та передпліччя при шийному остеохондрозі. У рідкісних випадках епікондиліт ліктьового суглоба розвивається після прямої травми сухожиль або надвиростків. Зазвичай епікондиліт – одностороннє захворювання, вражає домінуючу руку, рідше – обидві.
Симптоми та прояви
Основні симптоми епікондиліту – больовий синдром і зниження м'язової сили:
- спочатку виникають дискомфортні відчуття, відчуття печіння або короткочасні, ниючі, тягнучі болі. Якщо не лікувати епікондиліт, болі стають постійними, перешкоджають виконанню роботи, побутових операцій;
- при медіальному епікондиліті болить внутрішня поверхня ліктьового суглоба, болі посилюються при стисненні, згинанні кисті, виконанні хапальних рухів;
- при латеральному – болить зовнішня сторона, біль посилюється при розгинанні пальців кисті, розгортанні руки відкритою долонею догори;
- активні та пасивні рухи в ліктьовому суглобі безболісні, здійснюються в повному обсязі, це характерна відмінність епікондиліту від захворювань самого ліктьового суглоба;
- біль може віддавати вниз від ліктя, в передпліччя, рідше вгору, до нижньої третини плеча;
- болючість при пальпації відчувається з відповідної сторони ліктьового суглоба;
- при підгострому епікондиліті відзначається скутість м'язів передпліччя, при тривалому перебігу можуть з'являтися ознаки м'язової атрофії (зменшення об’єму передпліччя).
Діагностика епікондиліту
Діагностика епікондиліту заснована на огляді хворої руки з пальпацією надвиростків, сухожиль і м'язів (для латерального та медіального епікондиліту характерні певні точки, де больові відчуття при пальпації досягають максимуму), а також виконанні ряду тестів, функціональних проб з опором.

При симптомах латерального епікондиліту пацієнта просять:
- стиснути пальці хворої руки в кулак, а потім розпрямити кисть;
- підняти стілець на випростаній руці;
- захопити та підняти зі столу наповнену рідиною чашку;
- у положенні сидячи покласти на стіл передпліччя долонею догори. Лікар тисне на нього, а пацієнт намагається зігнути руку в кисті, відірвати кулак від столу.
Тести на медіальний епікондиліт:
- аналогічне положення, рука зігнута в лікті, розгорнута долонею вниз. Лікар притискає кисть до столу, пацієнт намагається відірвати її від столу, розігнувши зап'ястя;
- стискання пальців, імітація доїння
Посилення болю при спробі здійснення зазначених рухів, подоланні опору вказують на відповідну форму епікондиліту. Для виключення захворювань ліктьового суглоба проводяться функціональні проби на оцінку його рухливості (при артрозі, артриті рухливість обмежена, рухи супроводжуються посиленням болю, при епікондиліті такі прояви відсутні).
Додаткові дослідження в діагностиці епікондиліту (ліктя тенісиста, гольфіста) зазвичай не застосовуються. При підозрі на травматичне пошкодження надвиростка ліктя може призначатися рентгенографія, якщо утруднена диференціальна діагностика епікондиліту з тунельним синдромом – МРТ, для диференціальної діагностики з артритом – аналізи крові. Виключити або підтвердити синдром гіпермобільності суглобів (вроджену слабкість зв'язок) дозволяє збір анамнезу, додаткові тести, в складних випадках призначаються КТ, МРТ, рентгенографія.
Лікування епікондиліту ліктя в клініці Time+
У клініці Time+ у Києві проводиться консервативне лікування латерального та медіального епікондиліту ліктя. Як правило, лікування здійснюється в 2 етапи, з урахуванням вираженості симптомів.
При гострому епікондиліті травматолог-ортопед:
- здійснює короткочасну (на 7-10 днів) іммобілізацію суглоба або підбирає ортези для його розвантаження, рекомендує змінити фізичну активність, уникати рухів, які заподіюють біль, прикладати холод до враженої області;
- призначає місцеве застосування нестероїдних протизапальних у формі мазей, гелів;
- проводить курс плазмоліфтингу (навколосуглобових ін'єкцій бідної тромбоцитами плазми);
- при гострому больовому синдромі, який не вдається купірувати за допомогою НПЗЗ, виконує уколи глюкокортикостероїдів (ГКС) в область внутрішнього або зовнішнього надвиростка (навколосуглобові блокади);
- призначає фізіотерапевтичні процедури (ударно-хвильова терапія, фонофорез, аплікації парафіну, озокериту тощо), виконання легких вправ під керівництвом реабілітолога;
- у якості допоміжного лікування може проводити кинезіотейпування.
Коли біль зменшується, епікондиліт переходить у підгостру форму, основна роль відводиться ЛФК і фізіотерапії, також показаний масаж кисті і передпліччя, грязелікування. При хронічному епікондиліті зі стійкими болями, недостатній ефективності інших методів лікування показані уколи декстрози (пролотерапія).
Зазвичай епікондиліт вдається вилікувати консервативним шляхом. Але якщо пацієнт звертається до лікаря, коли хвороба перейшла в хронічну форму та відбулося фіброзне переродження сухожиль, терапія може бути недостатньо ефективною.
У таких випадках не раніше ніж через 3-4 місяці від початку лікування ортопед травматолог направляє пацієнта на консультацію до хірурга. Лікарі приймають рішення: намагатися й далі лікувати епікондиліт терапевтичними методами або провести операцію з видалення рубців, перероджених тканин з подальшою реабілітацією пацієнта.
Вартість лікування епікондиліту
Вартість лікування епіконділіту складається з вартості медикаментозних препаратів, лікарських маніпуляцій (плазмоліфтінга, пролотерапії, блокади), фізіотерапевтичних процедур, занять з реабілітологом, сеансів масажу.
Переваги лікування епікондиліту в клініці Time+
У клініці Тайм+:
- поряд з традиційними методами лікування епікондиліту (НПЗЗ, блокади ГКС, фізіотерапія, ЛФК, масаж) застосовуються передові методики – плазмоліфтінг, пролотерапія, допоміжні методи лікування та реабілітації (кінезіотейпування);
- лікарські маніпуляції виконують кваліфіковані фахівці з багаторічним досвідом;
- проводиться комплексне лікування, спрямоване не тільки на купірування больового синдрому, але й на повне відновлення функцій сухожиль. Процес відновлення контролює персональний реабілітолог;
- для кожного пацієнта розробляється індивідуальний план лікування з урахуванням причини епікондиліту, особливостей його перебігу (гострий, підгострий, хронічний), вираженості больового синдрому, наявності-відсутності супутніх захворювань;
- пацієнти після хірургічного лікування епікондиліту можуть пройти курс реабілітації.
Консультація та запис на прийом
Якщо вас турбують симптоми, які дозволяють запідозрити епікондиліт (тенісний лікоть, лікоть гольфіста), записуйтесь на консультацію до ортопеда-травматолога в клініку Тайм+.
Лікар вислухає ваші скарги, збере анамнез, проведе огляд і функціональні проби. У разі необхідності диференціальної діагностики ортопед призначить додаткові дослідження, консультацію невролога, ендокринолога, ревматолога.
За підсумками консультації лікар розробляє індивідуальний план лікування та визначає контрольні точки моніторингу. Записатися на прийом можна через форму на сайті або телефоном.
Діагноз епікондиліт зазвичай ставиться на підставі скарг пацієнта, результатів огляду з пальпацією та виконанням низки рухових тестів.
Зазвичай больовий синдром вдається купірувати за 2-3 тижні. Якщо епікондиліт перейшов у хронічну форму, для повного відновлення функцій сухожиль, м'язів може знадобитися кілька місяців. Якщо болі не слабшають після 9-12 тижнів консервативної терапії, показане хірургічне лікування.
Лікувати епікондиліт можна за допомогою фізіотерапії, ЛФК, масажу, місцевого нанесення нестероїдних протизапальних препаратів, уколів медикаментозних і немедикаментозних препаратів (блокади глюкокортикостероїдами, пролотерапія, плазмоліфтинг). У гострій стадії слід обмежити навантаження на ліктьовий суглоб або навіть забезпечити його іммобілізацію. При недостатній ефективності консервативного лікування можливе хірургічне втручання.
Лікуванням епікондиліту ліктьового суглоба займається ортопед-травматолог.
Медіальний (внутрішній) епікондиліт – запалення м'язових сухожиль передпліччя в місці їх кріплення до медіального (внутрішнього) надвиростка плечової кістки.
