Лікування депресії в Києві

Депресія – афективний психічний розлад, для якого характерне стійке зниження настрою, негативний емоційний фон і загальна загальмованість, пасивність поведінки. Захворюванням вважається депресія, симптоми якої зберігаються протягом 2 і більше тижнів. Існує також періодична депресія, симптоми якої тривають лише кілька днів, але такі епізоди відзначаються щомісяця. Якщо ж пригнічений настрій, апатія, похмурі думки турбують людину протягом відносно короткого проміжку часу та не поновлюються, можна говорити про депресивну реакцію, яку в побуті часто називають депресією.

За даними медичної статистики, на депресію частіше страждають особи підліткового, юнацького та похилого віку, у жінок це захворювання діагностується в 1,5 рази частіше, ніж у чоловіків. Депресія є найпоширенішим психічним розладом, у 1,5% населення є стійкий депресивний розлад, а у 22-33% населення хоча б раз діагностували депресію в тій чи іншій формі. Реальні цифри, на думку фахівців, значно вищі, оскільки багато людей не усвідомлюють, що їх стан – не просто поганий настрій, «хандра», а хвороба, і не звертаються до лікаря, щоб пройти лікування від депресії.

Симптоми депресії

Існують різні підходи до класифікації депресії, виділення її основних і другорядних ознак. Але більшість джерел сходяться в тому, що основна ознака депресії – гіпотимія, тобто стійке, тривале (протягом 2 тижнів і довше) зниження настрою в поєднанні з психомоторної загальмованістю. Німецький психіатр Крепелін в 1899 році виділив 3 складових депресивного синдрому – зниження настрою, розумової та рухової активності. Згідно МКХ-10 до основних (великих) діагностичних критеріїв депресії відносяться:

• гіпотимія;
• агедонія (колись улюблені, приємні заняття не викликають інтересу та не приносять задоволення);
• стійкий занепад сил протягом місяця та довше.

Симптомів, які дозволяють запідозрити депресію, чимало:

• відчуття туги, безвиході, розчарування, при тривожній депресії – в поєднанні з безпричинним почуттям тривоги;
• життя здається безглуздим, погляд на майбутнє песимістичний, переважають похмурі думки, аж до суїцидальних;
• знижується самооцінка;
• мучить невмотивоване почуття провини, а при невротичній депресії хворі схильні звинувачувати в усіх своїх бідах оточуючих;
• якщо розвивається важка, запущена депресія, симптоми описуються, як повна відсутність емоцій «діра на місці душі»;
• будь-яка інформація гірше сприймається та запам'ятовується, реакція затримується, стає уповільненою;
• повсякденні дії, які вимагають планування, прояву ініціативи, прийняття рішення, виконуються через силу;
• мова стає сповільненою, скупою на слова, з тривалими паузами, хворі неохоче підтримують розмову;
• так само повільно, невпевнено, через силу виконуються будь-які рухи, стають скутими та неповороткими;
• пацієнти воліють проводити більшу частину дня в положенні сидячи або лежачи. Сидять зазвичай згорбившись, спираючись ліктями на коліна та понуривши голову, нібито вага тіла є непосильним навантаженням для м'язів;
• міміка одноманітна, на обличчі застигає вираз туги;
• розлади сну – передчасні пробудження, порушення циркадного ритму (безсоння вночі та сонливість вдень), порушення почуття сну (фактично людина спить, але стверджує, що не спала всю ніч);
• порушення апетиту, частіше погіршення аж до повної втрати, але можливе й підвищення, така депресія вважається атиповою. Для атипової депресії також характерне психомоторне збудження замість загальмованості, загострені реакції на подразники;
• різні вегето-соматичні порушення, зокрема, закрепи, почастішання пульсу та розширення зіниць (тріада Протопопова);
• сухість і витончення шкіри, випадання волосся, ламкість нігтів, іноді – свербіж шкіри та висипання за типом екземи;
• розлади сексуальної сфери, зниження статевого потягу аж до повної відсутності, порушення менструального циклу у жінок, ерекції у чоловіків;
• часто пацієнти скаржаться на симптоми різних соматичних захворювань, болі в епігастрії («під ложечкою») в поєднанні з нудотою або в області серця в поєднанні з прискореним серцебиттям, а гастроентерологічне або кардіологічне обстеження не виявляє об'єктивних ознак патології.

Причини депресії

Найбільш поширеними є психогенні депресії, серед причин яких:

• гостра психологічна травма – смерть або небезпечна хвороба близької людини, розрив відносин,
• розлучення, власна важка хвороба, інвалідність, втрата роботи, розорення тощо;
  хронічний стрес;
• раптова втрата сенсу життя після досягнення важливої мети, до якої людина давно прагнула та яка затьмарила для неї все інше.

Причини соматогенних депресій:

• ураження головного мозку – інсульт, хронічне порушення мозкового кровообігу, черепно-мозкові травми в анамнезі;
• тяжкі соматичні захворювання, які супроводжуються зниженням якості життя, хронічним больовим синдромом – ішемічна хвороба серця, виразкова хвороба, цукровий діабет, ревматоїдний артрит і системний червоний вовчак, цироз печінки, бронхіальна астма, онкологічні захворювання тощо.

На частку ендогенних депресій, пов'язаних з впливом нейрохімічних факторів, припадає не більше 13% всіх депресивних розладів. Найбільш поширені ендогенні фактори, які призводять до розвитку депресії:

• генетично обумовлені особливості синтезу гормонів-нейромедіаторів;
• ендокринні розлади;
• захворювання ЦНС, при яких порушується нейронна передача імпульсів;
• порушення обміну речовин, пов'язані з процесом старіння (сенільна депресія).

Ятрогенну депресію провокує прийом деяких медикаментозних препаратів, переважно психоактивних, а також кортикостероїдів.

Депресія – поліетіологічне та багатофакторне захворювання, найчастіше її розвиток провокує комбінація факторів з різних груп. Так, післяпологова депресія має риси психогенної (жінці складно звикнути до ролі матері, вантажу відповідальності, обмежень свободи) та ендогенної (гормональна перебудова). Депресія при алкоголізмі та наркоманії викликана як впливом психоактивних речовин, так і розвитком соматичних захворювань.

Лікування та допомога при депресії

Різні види депресії вимагають різного підходу до лікування, яке може проводити клінічний психолог (психотерапевт) або психіатр. Як лікується депресія, залежить від її ступеня тяжкості, причин, план лікування може включати в себе:

• психотерапію (застосовуються методи когнітивно-поведінкової терапії, інтерперсональної психотерапії, гештальт-терапії, арт-терапії та інші. Можуть проводитися сеанси індивідуальної, групової та сімейної психотерапії);
• психофармакотерапію антидепресантами, іншими медикаментозними психотропними препаратами. Перелік препаратів, дозування, схема прийому підбираються індивідуально;
• при соматогенній депресії – комплексну терапію захворювання, яке викликало психічне порушення. План лікування розробляється фахівцем відповідного профілю (неврологом, ендокринологом, кардіологом, ревматологом тощо) й узгоджується з психіатром, психотерапевтом;
• корекцію способу життя – дотримання режиму сну та неспання, праці та відпочинку, відмова від алкоголю, куріння, створення сприятливої психологічної обстановки вдома, розширення фізичної та соціальної активності, оволодіння методами профілактики та подолання стресу;
• при ятрогенній депресії – скасування препаратів, які її провокують (необхідно узгодження з фахівцем, який ці препарати призначив).

При легких формах депресії можлива корекція стану тільки за допомогою психотерапії, при великому депресивному розладі застосування медикаментозної терапії обов'язкове, в найважчих випадках показана госпіталізація. Але в будь-якому випадку при підозрі на депресію необхідно звернутися до лікаря. Не можна терпіти, сподіватися, що поганий настрій сам нормалізується та тим більше намагатися підняти його за допомогою алкоголю, наркотиків. Без адекватного лікування, призначити та провести яке може тільки професіонал, легка та помірна депресія загрожують переходом у важку, затяжну, яка вимагає більш складного та тривалого лікування, часто з госпіталізацією в стаціонар.

Професійна допомога при депресії в клініці Тайм+

Жителі Києва можуть пройти діагностику та лікування депресії в клініці «Тайм+»:

• досвідчені фахівці застосовують сучасні методи діагностики депресії (тести, опитувальники), можуть розпізнати різні форми та види депресії, в тому числі з атиповими або змазаними симптомами, депресію, яка маскується під вегетативно-соматичне захворювання;
• у разі необхідності призначаються консультації вузьких фахівців, додаткові обстеження для встановлення точної причини (комплексу причин) депресії та розробки найбільш ефективного плану лікування;
• проводиться амбулаторне лікування різних видів депресії легкої та помірної тяжкості із застосуванням сучасних медикаментозних препаратів і передових психотерапевтичних методик;
• фармакотерапія антидепресантами та іншими рецептурними препаратами призначається виключно за показаннями, лікар враховує стадію депресії, її фенотип (тривожна, невротична, астенічна та інші), вік і загальний стан здоров'я пацієнта, оцінює реакцію на медикаментозну терапію та в разі необхідності коригує призначення;
• пацієнти з деякими видами соматогенної, ендогенної депресії можуть в комплексі з послугами психіатра, психотерапевта отримати допомогу кваліфікованого невролога, ревматолога, ендокринолога, спрямовану на корекцію причини депресії;
• пацієнтів навчають принципів самодопомоги, профілактики рецидивів депресії;
• гарантована конфіденційність, відомості про звернення за консультацією, проходження амбулаторного лікування нікуди не передаються.

Список літератури

1. Kessler R.C., Berglund P., Demler O., Jin R., Merikangas K.R., Walters E.E. Lifetime prevalence and age-of-onset distributions of DSM-IV disorders in the National Comorbidity Survey Replication. Arch. Gen. Psychiatry. 2005 Jul; 62 (7):768.
2. WHO. ICD-10 classification of mental and behavioural disorders: Clinical descriptions and diagnostic guidelines. Geneva, Switzerland: World Health Organization; 1992.
3. Perez-Stable E.J., Miranda J., Munoz R.F., et al. Depression in medical outpatients: underrecognition and misdiagnosis. Arch. Intern. Med. 1990;150:1083-8.
4. Zung W.W.K, Broadhead W.E., Roth M.E. Prevalence of depressive symptoms in primary care. J. Fam. Pract. 1993; 37:337-44.
5. Paykel E.S. Cognitive therapy in relapse prevention in depression. Int. J. Neuropsychopharmacol. 2007; 10: 131-6.