ЦІНИ

Діабетична нейропатія
Діабетична нейропатія, лікування якої проводиться в клініці «Тайм+» у Києві – одне з найпоширеніших ускладнень цукрового діабету. Нейропатія – пошкодження периферичних нервів, яке призводить до порушень різних видів чутливості, зниження м'язової сили та сухожильних рефлексів.
Що таке діабетична нейропатія
Діабетична нейропатія це різновид метаболічної нейропатії, яка розвивається у пацієнтів з тривалим перебігом цукрового діабету. Це ускладнення діагностується у 30-50% хворих на ЦД. Типові для діабетичної нейропатії ознаки можуть проявитися як у перші роки розвитку цукрового діабету, так і через 10-20 років. Нерідкі випадки, коли ЦД 2-го типу вперше виявляють у пацієнта, який звернувся до лікаря зі скаргами на симптоми нейропатії.
Найбільш поширена клінічна форма діабетичної нейропатії – дистальна сенсомоторна полінейропатія, при якій переважають симптоми ураження дистальних відділів кінцівок (стоп, кистей). Спочатку розвивається діабетична нейропатія ніг, патологічний процес поширюється від стоп вгору, пізніше в нього можуть залучатися кисті рук. Значно рідше розвивається проксимальна полінейропатія з ураженням рухових нервів.
Також метаболічні порушення при діабеті можуть призводити до розвитку різних форм автономної нейропатії (кардіоваскулярна, гастроінтестинальна, урогенітальна та інші). При автономних нейропатіях відбувається пошкодження нервів вегетативної нервової системи, порушується провідність імпульсів, які регулюють функціонування певних внутрішніх органів і систем. Радикулопатії та мононейропатії відносять до атипових форм діабетичної нейропатії.
Причини та фактори ризику діабетичної нейропатії
Основною причиною діабетичної нейропатії є патологічні зміни, які відбуваються в організмі при цукровому діабеті. Зокрема, відбувається пошкодження дрібних кровоносних судин, які забезпечують кровопостачання нервів, порушуються обмінні процеси в нервовій тканині, нерви піддаються руйнівному впливу окисного стресу. В результаті всіх цих процесів периферичні нерви поступово атрофуються, розвиваються чутливі, рухові порушення.
Ризик розвитку діабетичної невропатії підвищують такі фактори:
- тривалий перебіг цукрового діабету, його декомпенсована форма, неконтрольоване підвищення рівня глюкози;
- ожиріння;
- куріння;
- похилий вік;
- артеріальна гіпертензія;
- атеросклеротичні зміни судин.
Симптоми діабетичної нейропатії
При дистальній нейропатії діабетичній симптоми чутливих і рухових порушень виникають у стопах і нижній частині гомілок, проявляються симетрично. Типові прояви:
- оніміння кінчиків пальців, стоп;
- печіння, поколювання, болісні відчуття в пальцях ніг, підошвах стоп, литках;
- зниження больової, температурної, тактильної, вібраційної чутливості або, навпаки, підвищена чутливість до різних подразників;
- аллодинія – біль внаслідок впливу подразників, які в нормі не викликають больових відчуттів (наприклад, легких дотиків);
- м'язова слабкість у ногах;
- зниження або випадання сухожильних рефлексів – ахіллового (підошовне згинання стопи) та колінного (розгинання гомілки);
- короткочасні судоми в ногах;
- порушення координації рухів у людини з закритими очима.
Основні прояви проксимальної моторної полінейропатії – болі та слабкість в м'язах стегна, сідниці, зазвичай асиметричні. При автономній діабетичній нейропатії симптоми залежать від форми:
- кардіоваскулярна – аритмії, порушення частоти серцевих скорочень, запаморочення та слабкість при спробі встати (ортостатична гіпотензія);
- гастроінтестинальна – діареї, закрепи, порушення перетравлення їжі;
- урогенітальна – розлади сечовипускання, порушення статевої функції;
- судомоторна – сухість шкіри долонь, підошов, інтенсивне потовиділення після прийому їжі, аномальні реакції зіниці.
Діагностика діабетичної нейропатії
При підозрі на діабетичну нейропатію діагностика може проводитися неврологом або іншими лікарями, в залежності від скарг, симптомів. Її складові:
- опитування, уточнення скарг, збір анамнезу (обов'язковий діагностичний критерій – наявність в анамнезі ЦД 1-го або 2-го типу);
- фізикальне обстеження, оцінка стану шкіри (мозолі, виразки, грибкові ураження);
- загальний неврологічний огляд з оцінкою різних видів чутливості (тактильної, больової, температурної, вібраційної), м'язово-суглобового відчуття, колінного й ахіллового рефлексів, положення тіла та рухів з відкритими та закритими очима, проведенням координаційних проб;
- лабораторні тести з діабетичної панелі;
- функціональна діагностика-стимуляційна електронейроміографія;
- за показаннями – інструментальна діагностика для виявлення супутніх патологій, ускладнень. При дистальній формі – дуплексне сканування судин ніг, рентгенографія стоп, при кардіоваскуляній – ЕКГ, ЕхоКГ тощо;
- за показаннями – консультації інших профільних спеціалістів.
Пацієнтам з вперше виявленим цукровим діабетом або переддіабетом показана консультація невролога. Надалі необхідно щорічно проходити неврологічний огляд і скринінгове обстеження. Це дозволяє виявити діабетичну нейропатію на ранній (субклінічній) стадії.
Стадії розвитку діабетичної нейропатії
У розвитку діабетичної нейропатії стадії виділяють відповідно до вираженості клінічних проявів.
- Субклінічна – клінічні прояви відсутні, але сучасні методи діагностики дозволяють виявити розвиток захворювання.
- Клінічна, з легкими або помірними клінічними проявами. Клінічна нейропатія може бути гострою або хронічною.
- Важка, з вираженим порушенням чутливості, сенсомоторної функції, інтенсивним больовим синдромом. На цій стадії зазвичай розвиваються ускладнення – діабетична стопа, нейроартропатична деформація.
Індивідуальний підхід до лікування діабетичної нейропатії полягає у виборі тактики лікування з урахуванням стадії та форми захворювання. При субклінічній нейропатії основна роль у лікуванні відводиться здоровому способу життя та контролю глікемії, на клінічній стадії необхідне поєднання патогенетичної та симптоматичної терапії. Консервативне лікування діабетичної нейропатії ніг на стадії ускладнень часто недостатньо ефективно, може вимагатися хірургічне втручання.
Лікування діабетичної нейропатії
При діабетичній нейропатії лікування включає:
- медикаментозну терапію, дієтотерапію, спрямовані на регуляцію метаболізму, нормалізацію рівня глюкози та глікованого гемоглобіну;
- патогенетичну терапію із застосуванням антиоксидантів, антигіпоксантів, вітамінів групи В;
- симптоматичну терапію для купірування больового синдрому (при його наявності);
- лікувальну гімнастику, помірні, але регулярні фізичні навантаження (при важкому больовому синдромі, розвитку діабетичної стопи показаний напівпостільний або постільний режим);
- черезшкірну електронейростимуляцію.
Якщо лікування проводиться в амбулаторних умовах, вкрай важливе дотримання всіх приписів лікаря (режим рухової активності, режим харчування, відмова від шкідливих звичок, самоконтроль). На субклінічній стадії пацієнти нерідко не усвідомлюють небезпеки та нехтують рекомендаціями лікаря. Повноцінне лікування починається тільки на стадії клінічних проявів, коли його ефективність знижується, а вартість зростає.
Який лікар лікує діабетичну нейропатію
Діабетична нейропатія – неврологічне захворювання, тому основна роль у його терапії відводиться лікарю-неврологу. З урахуванням того, що це захворювання є ускладненням цукрового діабету, пацієнт повинен спостерігатися в ендокринолога, а при неконтрольованій гіперглікемії – проходити призначене їм лікування. Лікування ускладнень діабетичної нейропатії може проводитися судинним хірургом, ортопедом-травматологом, хірургом.
Ускладнення діабетичної нейропатії
Найпоширеніші ускладнення дистальної діабетичної нейропатії:
- синдром діабетичної стопи – виразкові дефекти стоп, деформація нігтів, сухість і лущення шкіри. При інфікуванні виразок можливі гнійні ускладнення, розвиток гангрени, яка є показанням до ампутації стопи;
- нейроартропатія Шарко – специфічна деформація пальців і суглобів стопи, ослаблення зв'язок, підвищена вразливість до травм, множинні підвивихи, зміщення кісток.
При автономній діабетичній нейропатії прогресує порушення функцій внутрішніх органів, при кардіоваскулярній формі існує високий ризик раптової смерті через злоякісну аритмію, безсимптомний інфаркт міокарда.
Профілактика діабетичної нейропатії
Важливу роль у первинній профілактиці діабетичної нейропатії та попередженні її ускладнень відіграють:
- рання діагностика та лікування цукрового діабету, переддіабету;
- контроль і корекція рівня глюкози, рівня холестерину, артеріального тиску;
- здоровий спосіб життя, дотримання режиму харчування, відмова від куріння, контроль ваги, дозована фізична активність;
- носіння зручного взуття, регулярний огляд стоп, проведення гігієнічних заходів, ретельний догляд за шкірою ніг.
Список літератури
Luis Miguel Román-Pintos, Geannyne Villegas-Rivera, Adolfo Daniel Rodríguez-Carrizalez, Alejandra Guillermina Miranda-Díaz, Ernesto Germán Cardona-Muñoz. Diabetic polyneuropathy in type 2 diabetes mellitus: inflammation, oxidative stress and mitochondrial function // J Diabetes Res. — 2016
Pop-Busui R., Boulton A.J., Feldman E.L., Bril V., Freeman R., Malik R.A., Sosenko J.M., Ziegler D. Diabetic Neuropathy: A Position Statement by the American Diabetes Association // Diabetes Care. — 2017; 40(1): 136
Lozeron P., Nahum L., Lacroix C., Ropert A., Guglielmi J.M., Said G. Symptomatic diabetic and non-diabetic neuropathies in a series of 100 diabetic patients // J Neurol. — 2002; 249(5): 569-575.
Rodica Pop-Busui et al. Diabetic Neuropathy: A Position Statement by the American Diabetes Association. Diabetes Care 2017;40:136–154
Apfel SC et al. Hoc Panel on Endpoints for Diabetic Neuropathy Trials. Positive neuropathic sensory symptoms as endpoints in diabetic neuropathy trials. J Neurol Sci 2001;189:3–5.
При цукровому діабеті 1-го типу нейропатія зазвичай швидко прогресує протягом 2-3 років, потім стабілізується, при ЦД 2-го типу прогресування, як правило, більш повільне, але неухильне.
Хронічна діабетична нейропатія – інвалідизуюче захворювання. Її прогресування загрожує розвитком гангрени стопи та її ампутацією або деформацією стопи, її частими травмами.
Симптоматичне лікування діабетичної нейропатії повинно проводитися відповідно до призначень лікаря. Залежно від інтенсивності болю можуть застосовуватися антидепресанти, антиконвульсанти, опіоїдні анальгетики, місцеві аплікації лідокаїну. При неефективності медикаментозної терапії або наявності протипоказань до неї рекомендована черезшкірна електронейростимуляція.
Гостру діабетичну нейропатію в разі своєчасно розпочатої терапії можна повністю вилікувати, при хронічній формі відбуваються незворотні дегенеративні зміни, лікування дозволяє тільки уповільнити прогресування та полегшити симптоми.
