Нестабільність шийного відділу хребта

Шийний відділ хребта (ШВХ) – верхня частина хребетного стовпа, що складається з 7 хребців. У нормі пружні диски між тілами хребців, фасеточні суглоби між їх відростками, а також зв'язки хребта забезпечують рухливість хребетно-рухових сегментів (ХРС) і одночасно стабілізують їх. При порушенні стабілізуючої функцій будь-якого з цих компонентів ХРС можуть набувати надмірної, патологічної рухливості, розвивається нестабільність шийних хребців одного або декількох сегментів.

Види нестабільності ШВХ

Нестабільність шийного відділу хребта може бути:

• вродженою (диспластичною);
• набутою, в тому числі посттравматичною, післяопераційною, дегенеративною, поєднаною.

Основні причини нестабільності шийного відділу

Нестабільність шийного відділу хребта може бути пов'язана з такими причинами:

• перелом, вивих хребців, пошкодження зв'язок ШВХ, отримані в ДТП, при заняттях спортом і при інших обставинах;
• родові травми;
• операції на шийному відділі хребта, видалення частини хребетно-рухового сегмента;
• післяопераційні ускладнення, надмірне навантаження на хребет в період реабілітації;
• дегенеративно-дистрофічні зміни міжхребцевого диска при остеохондрозі, його зміщення при грижі;
• артроз фасеточних суглобів ШВХ;
• запальні захворювання суглобів і зв'язок шийного відділу хребта;
• порушення внутрішньоутробного розвитку кісткових, хрящових, зв'язкових структур хребта, навколохребтових м'язів;
• генетично обумовлені дисплазії сполучної тканини.

Симптоми нестабільності шийного відділу

Патологічна рухливість шийних хребців може призводити до перенапруження м'язів, обмеження спинномозкових корінців, здавлення хребетної артерії, іноді – спинного мозку. Тому ознаки нестабільності ШВХ (шийного відділу хребта) досить різноманітні:

• біль в шиї, тупий, ниючий або гострий, на кшталт прострілу. Біль зазвичай посилюється при рухах, нахилах і поворотах голови, може виникати після сну в незручному положенні, тривалому перебуванні в положенні з нахиленою головою;
• напруження м'язів, скутість в області шиї, плечей, потилиці, «застрягання» при рухах, швидка втомлюваність м'язів шиї та неможливість тривалий час тримати голову в одному положенні;
• часті головні болі, запаморочення, порушення слуху та зору, підвищення артеріального тиску;
• оніміння та слабкість верхніх кінцівок.

При тривалому розвитку нестабільності шийних хребців симптоми цієї патології доповнюються ознаками деформації хребта. Людина більшу частину часу займає вимушене положення, в якому біль зникає або стає менш вираженим. В результаті порушується нормальна постава та поступово формується патологічний шийний кіфоз або кривошия.

Небезпека нестабільності шийного відділу хребта

Шийна нестабільність загрожує такими станами:

• інтенсивний больовий синдром, хронічні болі;
• здавлювання хребетної артерії остеофітами або спазмованим косим м'язом. Гостре здавлювання призводить до інтенсивних головних болів і запаморочень, при тривалому стисненні порушується мозковий кровообіг, когнітивні та вестибулярні функції;
• атрофія м'язів – перенапружені м'язи страждають через порушення кровопостачання та живлення, а їх антагоністи – через нестачу навантажень;
• неврологічні порушення, розлади чутливості, оніміння рук через здавлювання нервових корінців;
• розлади сну через хронічних болів, неможливості знайти зручне положення для сну;
• іноді – депресивні розлади, панічні атаки через больовий синдром;
• вкрай рідко, при відсутності своєчасної діагностики та лікування, нестабільність шийного відділу хребта ускладнюється стенозом спинномозкового каналу та здавленням спинного мозку. В результаті розвивається мієлопатія, яка може проявлятися парезами, паралічами, порушенням функцій внутрішніх органів.

Діагностика нестабільності шийного відділу

Зазвичай зі скаргами на прояви нестабільності шийного відділу звертаються до невролога. Для діагностики цього патологічного стану застосовується:

• опитування, збір анамнезу;
• неврологічний огляд, проведення низки провокативних тестів;
• магнітно-резонансна або комп'ютерна томографія шийного відділу. Сканування виконується при різних положеннях голови.

Лікування шийної нестабільності

Лікування нестабільності шийного відділу хребта може проводитися консервативними та хірургічними методами. Методи консервативного лікування нестабільності ШВХ:

• комплексна медикаментозна терапія, при інтенсивному больовому синдромі – блокади (локальні ін'єкції анестетиків);
• ЛФК, кінезіотерапія для зміцнення м'язів і зв'язок, які стабілізують шийний відділ хребта;
• фізіотерапевтичні процедури;
• при гострих станах – іммобілізація хребта за допомогою спеціальної ортопедичної конструкції, яка підбирається в індивідуальному порядку (комір Шанца);
• лікувальний масаж з елементами мануальної терапії (поза загостренням);
• на додаток до основних методів терапії – кінезіотейпування.

Хірургічне лікування може проводитися при диспластичній, посттравматичній та післяопераційній нестабільності, якщо терапевтичні методи недостатньо ефективні.

Переваги лікування нестабільності ШОП в клініці Тайм+

Лікування різних патологій хребта – один з пріоритетних напрямків діяльності клініки неврології та нейроортопедії Тайм+ в Києві. Наші переваги:

• експертний рівень фахівців, об'єднання зусиль невролога-вертебролога, ортопеда-травматолога, реабілітолога. У разі необхідності пацієнти можуть отримати допомогу психотерапевта;
• індивідуальний підхід, персональний супровід кожного пацієнта, моніторинг стану;
• індивідуальні заняття з реабілітологом, підбір комплексу вправ, навчання та контроль правильності виконання;
• сучасні методи лікування, комбінація різних терапевтичних методик для максимально вираженого ефекту;
• виконання лікарських маніпуляцій (блокад) кваліфікованими фахівцями;
• комплексне лікування, спрямоване на полегшення больового синдрому, відновлення порушених функцій, профілактику або корекцію ускладнень;
• обґрунтована вартість послуг.

Профілактика нестабільності шийних хребців

Складові профілактики нестабільності шийного відділу хребта:

• фізична активність, зміцнення м'язів і зв'язок;
• гігієна праці, створення ергономічного робочого місця, регулярні розминки при роботі в статичній позі;
• профілактика травм шиї, дозування навантажень і дотримання запобіжних заходів при заняттях спортом;
• використання ортопедичного матраца та подушки;
• регулярне обстеження та своєчасне лікування патологій хребта;
• збалансоване харчування, дотримання питного режиму, контроль ваги, профілактика порушень метаболізму.

Список літератури

1. Фаріон-Навольська О.В. Реабілітація пацієнтів з нестабільністю шийного та поперекового відділів хребта за допомогою роботизованої стабілометричної платформи TYMO. Актуальні проблеми сучасної медицини -2023 – Том 23, Випуск 3 (83)
2. Балашова І. В. Кінезотерапія у дітей з нестабільністю шийного відділу хребта на тлі дисплазїї сполучної тканини. Вінниця. Нілан-ЛТД, 2016
3. Фаріон-Навольська О.В., Мисула І. Якість життя у пацієнтів із нестабільністю шийного і поперекового відділу хребта в процесі реабілітації. Перспективи та інновації науки, жовтень 2023.
4. О. М. Тарасенко, О. П. Шармазанова, Л. В. Мирончук. Рухомість шийного відділу хребта в сагітальній площині за рентгенологічними ознаками при хребетно-спинномозковій травмі в практиці МСЕК. – Вісник проблем біології і медицини – 2014 – Вип. 2, Том 2 (108)