Лікування синдрому (хвороби) Рейно

Феномен (синдром/хвороба) Рейно, або ангіотрофоневроз – порушення кровообігу, трофіки та чутливості тканин кистей та/або стоп внаслідок спазму кінцевих кровоносних судин (дрібних артерій і артеріол). На ранній стадії спазм виникає під дією низьких температур або емоційного стресу. Якщо захворювання прогресує, хворий все частіше помічає, що побіліли пальці на ногах, руках, а провокуючий фактор може бути відсутнім.

Якщо ангіотрофоневроз розвивається як самостійне захворювання, говорять про первинний феномен Рейно (хворобу). Якщо патологія вторинна, розвивається як ускладнення системних захворювань, використовується термін синдром Рейно. Феномен Рейно діагностують у 3-5% світового населення, зазвичай перші симптоми з'являються у віці 20-30 років, у жінок захворювання дебютує раніше. У віковій категорії до 50 років захворюваність серед жінок вище, з віком частка чоловіків серед пацієнтів з цим захворюванням збільшується. 80% випадків припадає на первинну (ідіопатичну) форму – хворобу Рейно, 20% – на синдром Рейно. 

Симптоми синдрому Рейно

Найчастіше у пацієнтів з хворобою Рейно страждають руки, рідше діагностується ангіотрофоневроз нижніх кінцівок без ураження рук, у 40% відзначається синдром Рейно на ногах і руках, у 8% крім судин пальців кінцівок патологічний процес зачіпає судини обличчя – кінчика носа, вушних раковин і підборіддя. У рідкісних випадках відбувається спазм судин кінчика язика.

При класичному нападі хвороби Рейно симптоми змінюються в певній послідовності.

1. Побіліли пальці рук, ніг (кінчик носа, підборіддя, вуха). На цій фазі виникає відчуття мерзлякуватості та порушення чутливості, оніміння.
2. Посиніли кінчики пальців і середні фаланги, відзначається легка набряклість, відчуття розпирання, дискомфорт (печіння, іноді ломота, біль).
3. Кровотік відновлюється, ціаноз змінюється вираженим почервонінням, відчувається тепло, жар в пальцях.

Але напад проходить усі 3 фази тільки у 15% пацієнтів із захворюванням синдром Рейно, у більшості відзначається тільки 1-2 фази, основний симптом – ціаноз (сині пальці).

Крім зміни забарвлення кольору та чутливості пальців відзначаються:

• мармурове забарвлення шкіри кінцівок;
• м'язова слабкість кінцівок;
• при спазмі судин кінчика язика – його оніміння, порушення мови;
• тремор рук, посмикування повік;
• короткочасне погіршення зору;
• дратівливість, втома.

Останні 3 ознаки вказують на ураження вегетативної нервової системи.

Синдром Рейно стадії

Особливості клінічної картини при синдромі Рейно, а також частота та тривалість нападів залежать від стадії захворювання.

1. Напади рідкісні, короткочасні (по кілька хвилин), зміни повністю зворотні, без трофічних порушень. У проміжках між нападами скарги на те, що синіють, біліють пальці на ногах і руках, відсутні. 1 стадія триває близько півроку.
2. Напади стають більш частими, їх тривалість збільшується до півгодини-години, відзначається посиніння кистей рук, причини якого криються в застої крові у венулах, виражена набряклість, рихлість (пастозність), розпираючий біль. Пальці довго залишаються синюватими, холодними та вологими в проміжках між нападами. Хвороба Рейно часто зупиняється в розвитку на цій стадії, синдром Рейно при інших захворюваннях прогресує.
3. До ціанозу та сильних болів під час нападів додаються трофічні зміни тканин – утворюються виразки, починається руйнування кісток нігтьових фаланг і дистрофічні зміни нігтів.

Деякі автори виділяють 4 стадію захворювання, коли болі стають постійними, супроводжуються нервовим і фізичним виснаженням, а порушення трофіки призводять до некрозу тканин. Інші дослідники розглядають некротичні процеси як ускладнення захворювання синдром Рейно. Чим небезпечний ангіотрофоневроз, який прогресує протягом 3-х і більше років? Тканини, в яких відбувається спазм судин, відчувають хронічний дефіцит поживних речовин і кисню. В результаті м'які тканини стають грубими, щільними, а кістки – крихкими, порушується рухливість суглобів, фаланги деформуються, утворюються множинні болючі виразки, які місяцями не гояться. Найнебезпечніше ускладнення – відмирання тканин, розвиток сухої гангрени, при якій чорніють пальці на руках (ногах), можлива самоампутація уражених некрозом фаланг.

Причини синдрому Рейно

• для хвороби Рейно – порушення регулювання судинного тонусу симпатичною нервовою системою, етіологія яких не встановлена;
• для синдрому Рейно – хронічне зменшення внутрішнього діаметра судин при системних захворюваннях сполучної тканини (системний червоний вовчак, системна склеродермія тощо), васкулітах і незапальних судинних захворюваннях, ендокринних, гематологічних, нейровегетативних розладах, неопластичних процесах.

Фактори ризику

• генетично обумовлені особливості реакції судин на зовнішні впливи;
• професійні шкідливості, хронічне травмування кистей – постійний вплив вібрацій, переохолодження, контакт з хімікатами;
• часті стреси, психологічні травми в анамнезі;
• обмінні порушення;
• хронічна алкогольна, нікотинова інтоксикація;
• прийом деяких препаратів – бета-блокаторів, симпатоміметиків, протипухлинних засобів;
• захворювання травної системи;
• для первинного захворювання – жіноча стать і вік 20-40 років, схильність до мігрені.

Синдром (хвороба) Рейно діагностика

• опитування. Специфічний діагностичний критерій – скарги пацієнта на те, що під впливом холоду посинів, побілів палець на нозі, руці;
• огляд з виконанням холодової проби;
• збір анамнезу (наявні захворювання, умови праці, медикаментозна терапія) для диференційної діагностики хвороби Рейно та синдрому Рейно, з'ясування причин вторинного ангіотрофоневрозу;
• можуть виконуватися інструментальні обстеження – капіляроскопія нігтьового ложа та дослідження судин іншими методами, рентгенографія (на пізній стадії, при підозрі на ураження кісток);
• при синдромі Рейно діагностика лабораторними методами малоінформативна, на пізніх стадіях може призначатися коагулограма, імунологічні дослідження крові.

У 13% пацієнтів із вторинним феноменом Рейно симптоми ангіотрофоневрозу передують іншим проявам основного захворювання, що ускладнює диференціальну діагностику.

Лікування синдрому Рейно в клініці Time+

Якщо біліють пальці рук, лікування починається зі з'ясування причини, яка встановлюється в процесі консультації ревматолога, судинного хірурга. При синдромі Рейно проводиться комплексна терапія основного захворювання, при первинній (ідіопатичній) хвороби Рейно максимально усувається вплив провокуючих чинників (стресів, переохолодження).

Основні складові лікування:

• навчання пацієнта методів якнайшвидшого відновлення кровообігу при вазоспазмах (нападах синдрому Рейно) – зігрівання кінцівок у теплій воді, акуратне масування, гімнастика для кистей;
• комплексна медикаментозна терапія судинорозширювальними препаратами, ангіопротекторами та антиагрегантами для профілактики повторних нападів, скорочення їх частоти. Перелік препаратів і схема прийому підбираються в індивідуальному порядку;
• допоміжно – сегментарний масаж хребта та кистей, стоп, фізіотерапевтичні процедури та інші методи немедикаментозної терапії;
• за показаннями – психотерапія.

Швидко вилікувати хворобу Рейно неможливо, консервативна терапія проводиться курсами тривалістю не менше 2 місяців, і такі курси повинні повторюватися протягом мінімум 2 років. При вторинному захворюванні може бути потрібна довічна підтримуюча терапія. Якщо при синдромі, хворобі Рейно лікування було розпочато на пізній стадії, консервативна терапія може виявитися недостатньо ефективною. У таких випадках пацієнта направляють до хірурга, який вибирає оптимальний метод хірургічного втручання.

Профілактика хвороби Рейно

Оскільки етіологія хвороби Рейно не встановлена, заходи первинної профілактики цього захворювання не розроблені. До заходів первинної профілактики синдрому Рейно можна віднести ранню діагностику та лікування захворювань, при яких виникає феномен Рейно. Вторинна профілактика зводиться до виключення факторів ризику, провокуючих факторів:

• психотерапія, підвищення стресостійкості;
• недопущення переохолодження, носіння рукавиць замість рукавичок, теплих шкарпеток, термобілизни;
• відмова від професійної діяльності, пов'язаної з травмуючими впливами на кисті рук, стопи (вібрація, переохолодження, перенапруження кистей);
• якщо змога – переїзд до регіону з більш м'яким, теплим кліматом;
• відмова від алкоголю, куріння, кави та кофеїновмісних напоїв;
• при синдромі Рейно – диспансерне спостереження, регулярні огляди у загального або судинного хірурга.

Переваги лікування синдрому Рейно в клініці Time+

У клініці Тайм+ здійснюється лікування як ідіопатичної хвороби Рейно, так і синдрому Рейно при різних захворюваннях. Об'єднання зусиль фахівців різного профілю – ревматолога, невролога, ендокринолога – підвищує точність диференціальної діагностики та ефективність лікування:

• у клініці ведуть прийом фахівці високої кваліфікації, експерти в своїй сфері, застосовуються передові методи терапії;
• для кожного пацієнта розробляється індивідуальний план терапії, з урахуванням даних моніторингу до схеми лікування вносяться необхідні корективи;
• кінцевою метою лікування є не усунення симптомів, а корекція порушення, яке призвело до їх виникнення;
• у клініці Тайм+ лікування проводиться виключно консервативними методами, але пацієнти після хірургічного лікування синдрому Рейно можуть пройти тут фізичну реабілітацію;
• пацієнти можуть вдатися до допомоги клінічного психолога, психотерапія – важлива складова комплексного лікування та вторинної профілактики при синдромі (хворобі) Рейно.

Список літератури

1. Гайсин І. Р., Багаутдінова З. Р. Сучасні тенденції у визначенні та лікуванні феномена Рейно // Лікуючий лікар. - 2019. - № 2 - С. 38-43.
2. Алекперов Р. Т. Синдром Рейно як мультидисциплінарна проблема // Альманах клінічної медицини. - 2014. - № 35. - С. 94-100.
3. Сучасні підходи до лікування хвороби Рейно/2018 / Панасенко А.А.
   Teo K. K. Raynaud Syndrome // Medicine.com. - 2021.