Лікування остеоартрозу в Києві

Остеоартроз (артроз) – найбільш поширена суглобова патологія (артропатія). Це неінфекційне, дегенеративно-дистрофічне хронічне захворювання суглобів, яке неухильно прогресує.

Що таке остеоартроз

При остеоартрозі дегенеративні зміни хрящової тканини є первинними, а зміна структури субхондральної кісткової пластини, форми суглобових площадок і патологічні процеси в навколосуглобових сухожиллях, зв'язках, м'язах – їх наслідком.

Остеоартроз – мультифакторне поліетіологічне захворювання. Якщо причина остеоартрозу не виявлена, він класифікується як первинний, тоді як вторинний має явну причину.

Основні причини його виникнення:

• травма суглоба;
• дисплазія – вроджені особливості, які супроводжуються поганою біомеханікою суглоба;
• запалення, частіше аутоімунної, рідше інфекційної природи (гнійне запалення суглоба, ревматоїдний артрит, артрит при системному червоному вовчаку, при туберкульозі).

Також вторинний остеоартроз часто розвивається як ускладнення хронічного гемартроза (крововиливу до порожнини суглоба) при гемофілії, при порушеннях метаболізму, ендокринних захворюваннях.

Хвороба починається зі стоншування та пересихання суглобового хряща, зниження його еластичності та міцності, амортизуючої здатності

Суглобові поверхні пристосовуються до навантаження, що зросло, розвивається субхондральний остеосклероз, підхрящова кістка стає більш щільною, місцями в ній утворюються кісти. Природний рельєф суглобової поверхні згладжується, а по краях утворюються кісткові розростання – остеофіти, які істотно обмежують рухливість суглоба та викликають його деформацію.

Виникає помірне запалення синовіальної оболонки, вона потовщується, через домішок запального ексудату збільшується обсяг синовіальної рідини та знижується її в'язкість, порушується мастильна функція. Можливе запалення навколосуглобових зв'язок і сухожиль.

Рухливість суглобів при остеоартрозі поступово скорочується, розвивається стійка контрактура. При русі суглоб болить сильніше, якщо людина намагається його не навантажувати, м'язи починають атрофуватися. При ураженні великих суглобів (колінних, тазостегнових) атрофія м'язів і контрактура сухожиль призводить до укорочення нижніх кінцівок і зменшення обхвату стегон, гомілок. Подібний процес може відбуватися з руками. При артрозах дуже важливо виконувати спеціальний комплекс вправ для профілактики стійких контрактур і атрофії м'язів.

Остеоартроз є хронічним прогресуючим захворюванням, повністю вилікувати його неможливо. Недостатня ефективність лікування пояснюється тим, що хворі зазвичай звертаються по допомогу, коли хвороба досягає 3-4 ступеня, хрящ сильно, необоротно зруйнований, почалася кісткова деформація.

Якщо діагностувати остеоартроз 1-2 ступеня та відразу почати лікування, можна призупинити процес руйнування хряща та попередити або значно відстрочити дегенеративні зміни кісткової тканини, суглобових оболонок і навколосуглобових структур.

Класифікація остеоартрозу

Залежно від причин виникнення остеоартроз підрозділяється на:

• первинний (ідіопатичний, розвивається в раніше здоровому суглобі, часто пов'язаний з віковими змінами або вродженою дисплазією);
• вторинний (є наслідком травми або іншого захворювання – артриту, асептичного некрозу кістки, гнійного інфекційно-запального процесу в суглобі, хронічного гемартроза, ендокринних, обмінних розладів, порушень постави тощо)

Залежно від кількості уражених суглобів розрізняють моноартроз (1), олігоартроз (2-3) та поліартроз (більше 3 окремих суглобів або суглобових груп). Генералізований артроз зазвичай вражає тазостегнові (кульшові), колінні суглоби, міжфалангові суглоби кистей, дуговідросткові суглоби шийного та поперекового відділів хребта, міжхребцеві диски.

За локалізацією виділяють остеоартроз:

• суглобів верхніх і нижніх кінцівок (периферичних), у тому числі колінних (гонартроз), тазостегнових (коксартроз), плечових (плечолопаткових) та інших;
• хребта (вертебральний), у тому числі цервікальний (шийного відділу), дорсальний (грудного відділу), люмбальний (попереково-крижового відділу). Також остеоартроз хребта може вражати крижово-клубові, реберно-хребетні зчленування;
• скронево-нижньощелепного суглоба.

Ступені остеоартрозу

Найчастіше фахівці використовують класифікацію ступенів деформуючого остеоартрозу Келлгрена-Лоуренса, яка заснована на вираженості рентгенологічних змін.

0. Ознаки ураження відсутні.

1. Дрібні остеофіти.
2. Виражені остеофіти.
3. Великі остеофіти та помірне звуження суглобової щілини.
4. Дуже великі остеофіти, виражене звуження суглобової щілини, субхондральний остеосклероз (підвищення щільності підхрящової кісткової тканини).

Якщо на рентгенограмі взагалі не проглядається суглобова щілина, це вказує на зрощення суглобових поверхонь, яке призводить до повної втрати суглобом рухливості. Такий стан класифікується як анкілоз, це один з можливих результатів остеоартрозу.

Перші ознаки та симптоми остеоартрозу

Основні симптоми, які дозволяють запідозрити виникнення остеоартрозу:

1. стартова скутість після стану спокою, яка триває не більше півгодини (зазвичай 15-20 хвилин);
2. незначне обмеження рухливості суглоба;
3. помірні тупі, ниючі болі, які виникають або посилюються при фізичному навантаженні та минають у стані спокою;
4. періодично може виникати незначна припухлість суглоба.

Не завжди при остеоартрозі болить уражений суглоб. Так, при артрозі кульшового суглоба болі часто іррадіюють в коліно, нижню частину спини. При артрозі шийного відділу хребта біль віддає в плече, поперекового відділу – в сідницю, іноді в ногу вище коліна.

Клінічні прояви остеоартрозу

Поступово симптоми стають більш вираженими:

• наростає інтенсивність болів та збільшується їх тривалість. Суглоб болить при навантаженнях, пальпації, на пізній стадії – і в стані спокою. Можливі болі через м'язові спазми, судоми;
• до механічних болів можуть приєднуватися болі запального характеру, зазвичай у поєднанні з набряком суглоба;
• можливий різкий біль і заклинювання (блокада) суглоба, якщо до суглобової щілини потрапляє уламок хряща, кістки або інше вільне тіло;
• клацання, хрускіт у суглобах (крепітація);
• обмеження рухливості, скорочення амплітуди рухів;
• атрофія м'язів, зменшення обхвату стегна, гомілки (при ураженні тазостегнового, колінного суглобів), вкорочення кінцівки;
• виражена деформація суглоба. Може викривлятися, деформуватися кінцівка, хребет, пальці рук, стопа. При коксартрозі додатково формується поперековий лордоз, виникають болі в спині;
• при остеоартрозі нижніх кінцівок змінюється хода, при ураженні одного з парних суглобів навантаження переноситься на здорову ногу.

Діагностика остеоартрозу в клініці Time+

Діагностика остеоартрозу починається з опитування пацієнта, потім ортопед-травматолог оглядає та пальпує суглоб, оцінює особливості положення тіла, ходи, проводить рухові проби, звертає увагу на явища крепітації при рухах, виникнення або посилення болю при пальпації.

Для підтвердження діагнозу призначаються:

• рентгенографія (основний метод інструментальної діагностики артрозу);
• МРТ – найбільш інформативний метод;
• УЗД суглоба (використовується для моніторингу та навігації при пункції суглоба);
• ревмопроби та консультація ревматолога для диференціальної діагностики з артритом;
• при вираженій набряклості суглоба – його пункція та лабораторне дослідження синовіальної рідини.

При вторинному остеоартрозі можуть призначатися консультації ендокринолога, ревматолога та/або інших фахівців, додаткові дослідження для діагностики основного захворювання та розробки плану комплексного лікування.

Лікування остеоартрозу

Лікування остеоартрозу починається з усунення факторів, які провокують руйнування хряща (терапія основного захворювання при вторинному артрозі, зниження ваги, підбір ортопедичних виробів і взуття, допоміжних пристосувань для ходьби з метою зниження навантаження на суглоб, його стабілізації).

Терапія остеоартрозу обов'язково повинна бути комплексною. Основні складові лікування та реабілітації пацієнтів з остеоартрозом:

• медикаментозна терапія НПЗЗ, міорелаксантами, хондропротекторами, при вираженому больовому синдромі рекомендовані внутрішньосуглобові ін'єкції кортикостероїдів і анестетиків (блокади);
• різні методи регенеративної медицини – ін'єкції гіалуронової кислоти в суглоб, плазмотерапія. У клініці Time+ також застосовуються колагенотерапія, пролотерапія. Терапія стовбуровими клітинами відноситься до експериментальних методів;
• немедикаментозна терапія – ЛФК, кінезіотерапія (в клініці Time+ проводяться індивідуальні заняття з реабілітологом), мануальна терапія (якщо остеоартроз призвів до перевантаження хребта), лікувальний масаж суглобів, кінцівок, спини, фізіотерапевтичні процедури (фонофорез, електрофорез, магнітотерапія, ударно-хвильова терапія);
• поза загостренням – санаторно-курортне лікування.

Також застосовуються різні методи хірургічного лікування, органозберігаючі операції та ендопротезування (заміна суглоба протезом). Найчастіше виконується ендопротезування тазостегнового (кульшового) та колінного суглобів. При деформуючому остеоартрозі деяких суглобів може проводитися артродез – формування штучного анкілозу. У клініці Time+ хірургічне лікування не проводиться, але здійснюється реабілітація пацієнтів після операцій на суглобах.

Вартість лікування остеоартрозу в Києві

Вартість лікування остеоартрозу залежить від набору методів, стадії хвороби, кількості уражених суглобів, тривалості курсу терапії.

Основні складові витрат на лікування:

1. вартість медикаментозних, ін'єкційних препаратів;
2. послуги фахівців (реабілітолога, масажиста, лікаря, який виконує маніпуляції);
3. вартість фізіотерапевтичних процедур.

Оскільки план лікування розробляється індивідуально для кожного пацієнта, вартість варіюється.

Профілактика остеоартрозу

Основні складові профілактики остеоартрозу:

1. захист суглобів від перевантажень і травм;
2. дозована фізична активність, виконання вправ для зміцнення м'язів, підтримки рухливості суглобів;
3. контроль ваги, профілактика ожиріння;
4. своєчасна діагностика та лікування ендокринних, обмінних порушень, ортопедичних і судинних захворювань та інших хвороб, які можуть спровокувати розвиток артрозу.