Що таке гіпотиреоз. Діагностика та лікування недостатності щитовидної залози в Києві

Гіпотиреоз – це ендокринна патологія, недостатність функції щитовидної залози, при якій знижується вироблення її гормонів. Оскільки ці гормони впливають на організм на тканинному рівні, регулюють енергетичний обмін у клітинах різних органів, можливі прояви гіпотиреозу з боку нервової, серцево-судинної, травної, репродуктивної системи, системи кровотворення та опорно-рухового апарату, нирок. Найбільш загальні ознаки гіпотиреозу – уповільнення різних процесів, перебіг яких відбувається в організмі, зниження функцій різних органів і систем (знижена температура, тиск, нечастий пульс, сонливість, млява перистальтика, зниження лібідо, м'язова слабкість тощо). Поширеність гіпотиреозу, за різними даними, від 0,6 до 3,5%. У дитячому віці це захворювання виявляється зрідка (1 випадок на 4-5 тис. дітей), захворюваність серед літніх людей зростає до 10%, гіпотиреоз у чоловіків діагностують рідше, ніж у жінок.

Симптоми гіпотиреозу

Симптоми нестачі гормонів щитовидної залози (тиреоїдних) неспецифічні, відрізняються різноманітністю:

• мерзлякуватість, зниження температури тіла;
• набір ваги;
• загальна загальмованість, млявість, повільність, погіршення інтелектуальних функцій;
• закрепи, порушення перистальтики кишечника;
• зниження щільності кісткової тканини, високий ризик переломів;
• можливі розвиток анемії, уповільнення процесів ниркового кровотоку та клубочкової фільтрації;
• артеріальний тиск може знижуватися або залишатися нормальним, у низки пацієнтів відзначається помірне ізольоване підвищення «нижнього» тиску (діастолічна гіпертензія);
• погіршення стану шкіри, волосся;
• при важкій формі – уповільнене мовлення, хриплість голосу, погіршення слуху;
• при гіпотиреозі симптоми в жінок і чоловіків включають у себе зниження статевого потягу, можливе безпліддя;
• для жінок також характерна відсутність місячних або зменшення їх тривалості та частоти, можливе дисфункціональне виділення молока з грудних залоз;
• у чоловіків відзначається еректильна дисфункція.

Можливі як полісистемні симптоми, так і переважання проявів з боку будь-якої окремої системи організму. Характерні для захворювання гіпотиреоз зовнішні ознаки – набряклість кінцівок, одутлість і жовтуватий колір обличчя, збільшення губ і язика, набряклість повік – зазвичай виникають при затяжному перебігу хвороби, розвитку мікседеми.

Основні види гіпотиреозу

Гіпотиреоз щитовидної залози класифікується за різними критеріями. За часом виникнення розрізняють:

• вроджений гіпотиреоз – діагностується відразу після народження, становить близько 1% від усіх випадків гіпотиреозу;
• набутий, більш поширений, розвивається протягом життя.

Залежно від органу, через який розвинулася недостатність щитовидної залози, гіпотиреоз поділяють на:

• первинний – найбільш поширений вид, є наслідком патології самої щитовидної залози;
• вторинний, пов'язаний зі зниженням вироблення тиреотропного гормону через ураження гіпофіза (ТТГ, гормон гіпофіза, регулює вироблення гормону щитовидної залози тироксину – Т4);
• третинний, обумовлений зниженням вироблення тиреоліберину при ураженнях гіпоталамуса. Тиреоліберин виробляється гіпоталамусом, регулює вивільнення ТТГ у гіпофізі та вироблення тиреоїдних гормонів;
• периферичний (тканинний) – вкрай рідкісна форма, пов'язана з нечутливістю (резистентністю) тканин до тиреоїдних гормонів.

Залежно від вираженості клінічних симптомів і гормонального статусу розрізняють такі види гіпотиреозу:

• субклінічний (прихований) – клінічні прояви відсутні або розмиті, показники Т4 в нормі, ТТГ підвищений;
• маніфестний, з розгорнутою клінічною картиною, підвищенням ТТГ і зниженням Т4, може бути компенсованим і декомпенсованим;
• ускладнений – можливий розвиток серцевої недостатності, кретинізму в дітей, мікседеми (слизового набряку шкіри та підшкірної клітковини) в дорослих, вторинної аденоми гіпофіза.

Причини виникнення гіпотиреозу

Основні причини набутого первинного гіпотиреозу:

• хронічний аутоімунний тиреоїдит, при якому імунна система руйнує функціональну тканину щитовидної залози;
• часткове або повне видалення щитовидної залози, її променева терапія або терапія радіоактивним йодом;
• важкий йодний дефіцит;
• прийом деяких ліків, препаратів йоду, антитиреоїдних препаратів;
• хронічний та підгострий лімфоцитарний тиреоїдит (запалення щитовидної залози).

Якщо діагностований вроджений гіпотиреоз, причина може критися в недорозвиненні щитовидної залози або порушеннях вироблення її гормонів через несприятливі впливи на плід у процесі внутрішньоутробного розвитку (прийом деяких медикаментів, вплив материнських антитіл).

Вторинний та третинний гіпотиреоз можуть бути пов'язані з вродженими вадами розвитку гіпоталамуса, вродженим або набутим гіпопітуїтаризмом, пухлинами або інфекційним ураженням гіпоталамо-гіпофізарної системи.

Діагностика гіпотиреозу

Діагностику гіпотиреозу проводить ендокринолог, але оскільки симптоми недостатності щитовидної залози часто неспецифічні, пацієнти спочатку можуть звертатися зі скаргами до інших фахівців. Основний метод діагностики при підозрі на гіпотиреоз – аналізи, але обстеження все одно проводиться за стандартним алгоритмом.

1. Детальне опитування, уточнення скарг.
2. Огляд з пальпацією щитовидної залози, м'яких тканин. Може проводитися вимірювання пульсу, тиску, температури.
3. Аналізи крові на ТТГ і Т4. За показаннями – проба з тиреоліберином і повторний аналіз на ТТГ, аналізи на низку антитіл (АТГ, АТПО, АТ-рТТГ).
4. В якості допоміжних методів за показаннями можуть призначатися УЗД щитовидної залози, її сцинтиграфія, пункційна біопсія.

Лікування гіпотиреозу

При гіпотиреозі лікування зазвичай проводиться методом гормональної замісної терапії. Важливий індивідуальний підхід, підбір препарату та розрахунок дози з урахуванням віку пацієнта, вираженості проявів гіпотиреозу, факторів, які викликали недостатність гормонів щитовидної залози:

• при первинному гіпотиреозі внаслідок видалення або променевої терапії щитовидної залози, аутоімунному тиреоїдиті замісна терапія призначається довічно, проводиться під постійним контролем ендокринолога з проведенням аналізів на ТТГ і Т4 для корекції дозування;
• при гіпотиреозі на тлі йододефіциту показаний прийом препаратів йоду;
• при транзиторному ятрогенному гіпотиреозі, пов'язаному з прийомом деяких препаратів, необхідна їх відміна.

Переваги лікування гіпотиреозу в клініці Тайм+

У клініці Тайм+ в Києві веде прийом кваліфікований ендокринолог зі стажем роботи 35 років і досвідом лікування різних патологій щитовидної залози:

• проводиться точна диференціальна діагностика гіпотиреозу;
• застосовуються сучасні методи лікування гіпотиреозу різної етіології;
• здійснюється постійний контроль, моніторинг стану пацієнта, корекція дозування препаратів, що дозволяє значно поліпшити якість життя та уникнути ускладнень.

Пацієнти також можуть отримати допомогу невролога, ортопеда-травматолога, реабілітолога, психотерапевта, якщо нестача гормону щитовидної залози призвела до погіршення інтелектуальних функцій, атрофії м'язів, травм.

Вартість первинної консультації ендокринолога – 1000 грн.

Профілактика гіпотиреозу

Специфічних методів профілактики гіпотиреозу не існує. Для зниження ризику його розвитку рекомендується:

• збалансовано харчуватися, вживати в їжу продукти, багаті йодом, при високому ризику розвитку ендемічного зобу приймати препарати йоду;
• регулярно проходити скринінг патологій щитовидної залози, здавати аналізи на ТТГ;
• жінкам проходити скринінгове обстеження на гіпотиреоз при плануванні та на ранніх термінах вагітності.

Список літератури

1. Hershman J.M. Hypothyroidism // MSD Manual. — 2018.
2. Patil N., Jialal I. Hypothyroidism // StatPearls Publishing. — 2019.
3. NG Shukhratovna, TG Siddiqovna, DA Davranovn. //Analysis of the thyroid status of pregnant women in the iodine-deficient region. //The American Journal of Medical Sciences and Pharmaceutical Research 4/N01. Pag-74-78/ 2022
4. Lindholm J., Laurberg P. Hypothyroidism and thyroid substitution: historical aspects. Journal of Thyroid Research. 2011;2011:809341. doi: 10.4061/2011/809341.
5. Roberts C.G., Ladenson P.W. Hypothyroidism. Lancet. 2004;363(9411):793–803. doi: 10.1016/S0140-6736(04)15696-1.